Жителі Андрушівки на Житомирщині розповіли, що у 2026 році стали утримувати менше корів у власних господарствах. Місцевий житель Микола сказав, що якщо три роки тому на їхній вулиці у череду ходили 70 корів, то нині — близько 20.
"Було три корови. Я вже не в тому віці, щоб тримати велике господарство. Сіно важко заготовляти, та й косити ніде. Допомагати теж нікому. Молодь не хоче цим займатися, бо це важка праця. На нашій вулиці ще три роки тому було 70 корів, а зараз у череду ходять, може, 20. Молоко приймають за копійки: у магазині літр коштує 40 гривень, а в людей закуповують по 7–8 гривень. Через низькі закупівельні ціни люди й не хочуть тримати корів", — розповів Микола.
У Валентини — 7 корів. Жінка розповіла, що 2 роки тому утримувала 8. Вона виводить худобу на пасовище щодня о 5 годині ранку. Говорить, що труднощі з утриманням корів пов'язані зі зростанням цін.
"Сіно заготовляємо восени, влітку косимо й докуповуємо. Купуємо також комбікорм. Корів годуємо сіном, кормами, сухим жомом. Жом дорогий, а якщо він сирий — погано зберігається. Потрібні сильні морози, щоб не гнив. Доставка теж дорога. Основні труднощі з утриманням худоби пов’язані зі зростанням цін. Минулого року тюк сіна чи соломи коштував 65–70 гривень. Тоді й пальне було дешевше, а цього року його ціна зросла майже вдвічі, тому не знаю, скільки сіно коштуватиме зараз. Дорогі й корми, і медпрепарати. Через це люди скорочують поголів’я. Усі корови в господарстві обліковані. Якщо тримають понад три корови, держава компенсує 7 тисяч гривень на кожну", — розповіла Валентина.
Аспірант Поліського національного університету Олександр Рожков у 2024 році спільно з Київською школою економіки проводив дослідження про огляд галузі тваринництва "Вирощування великої рогатої худоби в сільській місцевості". У межах дослідження він та інші дослідники опитали жителів Житомирської області щодо того, чому в селах меншає кількість корів. За словами Олександра, найбільше опитали жителів Черняхівської та Андрушівської громади. За результатами дослідження, на утримання однієї корови власники витрачають приблизно 35 тисяч гривень на рік, а чистий прибуток становить 85 тисяч гривень на рік на родину. Так родина отримує приблизно 3 з половиною тисячі гривень на місяць. За словами Олександра, неокупність утримання є однією із причин, чому в селах меншає корів.
"Якщо говорити про торгівлю на ринку, то молоко потрібно довезти свіжим, продати його по 30 гривень за літр і ще знайти попит — це складно. Під час спілкування із селянами ми чули, що люди переходять на інші продукти: кисломолочний сир, твердий сир, вершки, сметану — тобто те, що можна продати дорожче. Є й інші причини скорочення поголів'я — мобілізація населення. Люди, які залишалися в селах, створювали родини та вели господарство, але коли чоловіка мобілізують, жінці важко самостійно утримувати корову. Також впливає відтік населення: багато молоді залишається у містах і не хоче продовжувати господарство батьків", — пояснив Олександр Рожков.
Раніше Суспільне розповідало, що житель села Нехворощ Андрушівської громади Микола Олішевський отримав 150 тисяч гривень мікрогранту за програмою "Власна справа" та відкриває сироварню на базі власного господарства. Колишній газівник після виходу на пенсію переїхав у село, розводить кіз і планує переробляти молоко на сир.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
