Перейти до основного змісту
День боротьби за права людей з інвалідністю: бар’єрність новобудов та доступність у громадах Житомирщини

День боротьби за права людей з інвалідністю: бар’єрність новобудов та доступність у громадах Житомирщини

5 травня у світі щорічно відзначають День боротьби за права людей з інвалідністю. Журналісти Українського радіо Житомир поспілкувалися з представницею Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Житомирській області Нелею Ковалюк на тему безбар'єрності та доступності у громадах Житомирщини. Які проблеми з доступністю виникають найчастіше, чому новобудови є бар'єрними, як вирішити це питання та як отримати допомогу від влади у покращенні доступності для маломобільних громадян.

За словами Нелі Ковалюк, для людей на кріслах колісних вихід з власного помешкання є великою проблемою.

"Я б сказала це велика проблема, це подвиг. І навіть пересуватися власним помешканням для багатьох людей з порушенням опорнорухового апарату надзвичайно складно. Це доступні кімнати, доступні туалетні кімнати, ванни, кухня, вихід на балкон, вихід з квартири на майданчик, сходинки. Вхідна група будинку — це ціла велика проблема, яку потрібно вирішувати всім громадам. Це не тільки проблема Житомирської громади, це взагалі проблема всієї України. І чим далі йде війна, тим більше люди мають з цим проблем", — говорить Неля Ковалюк.

До вас, як до уповноваженої, звертаються люди, зокрема, жителі Житомирщини з такими проблемами?

Звертаються. І знаєте, декілька років тому ми їздили навіть з департаментом соцзахисту держадміністрації до Коростеня, тому що людина звернулася — ніби перший поверх має, а вийти не може — 8 сходинок подолати не може. В таких випадках потрібно або підйомний пристрій будувати всередині, або прибудову робити. І ця людина, скажімо так, самостійно з цим не справиться.

Проблеми з доступністю є лише у старих будинках? Чи враховують потреби маломобільних людей у новобудовах?

Знаєте, новобудови так само мало прилаштовані для маломобільних груп. І це не лише люди на кріслах колісних — це і мами з дитячими візочками, люди старшого віку, люди з різними візками. І це велика проблема. Бо простіше сказати, що, то, мовляв, лише наслідки радянщини. Добре, то наслідки, але сьогодні що ми будуємо? Щось інше? Ні, нічого не змінилося. Ми прикриваємося гарними гаслами, а за цими гаслами стоїть та ж сама бар'єрність, яка й була.

Ви говорите про те, що норми ДБН Державні будівельні норми (ДБН) — це обов’язкові нормативно-правові акти, що регулюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію будівель і споруд в Україні. Вони встановлюють стандарти безпеки, надійності, екологічності та якості для містобудівної діяльності, забезпечуючи захист життя та здоров'я населення.щодо доступності не виконуються?

Так. ДБН все передбачено, але немає відповідальності, розумієте? І проєктант, як хоче, собі так і робить. Якщо б проєктант відповів за те, що він не передбачає в своїх проєктах елемент доступності, якщо у проєктної інституції забрали ліцензію, оце тоді, мабуть, по-іншому. Діалог був би інший, розумієте?

Але у нас є органи місцевого самоврядування. Тому в програмах — галузевих, наприклад, в програмах управління, у відділах житлового чи житлово-комунального господарства — має бути розділ зі всіма програмами доступності, де мають бути передбачені кошти на створення безперешкодного доступу до помешкань людей, які пересуваються на кріслах колісних.

В яких громадах Житомирщини такі програми є?

Житомирська міська рада як орган місцевого самоврядування має програму управління житлового господарства, в якій є саме такий розділ. В ньому на 2026 рік передбачені 2 мільйони 700 тисяч гривень на створення безперешкодного доступу для людей, які пересуваються на кріслах колісних. До сьогоднішнього моменту було збудовано чи реконструйовано 10 об'єктів для створення вільного доступу для таких людей. Це модернізовані квартири кожної конкретної людини, яка пересувається на кріслі колісному. Перший такий об'єкт ми ввели в експлуатацію за день до початку повномасштабного вторгнення. Це була квартира в мікрорайоні Польова — квартира активної, молодої жінки, яка є громадською активісткою.

10 об'єктів це багато чи мало?

Комусь це багато, комусь — мало. Але над цим дуже сильно працювали, бо, повірте, довести депутатам, чиновникам, що це дійсно потрібно особливо зараз непросто. Ми цю роботу починали ще до повномасштабного вторгнення. Розуміли, що є проблема, і розуміли, що її потрібно вирішувати. Сьогодні у нас вже є досвід, і підрядники мають певний невеликий досвід. І, коли зараз ще більше людей потребують доступності, ми в громаді уже підготовлені. І наше профільне управління готове ділитися досвідом з іншими громадами, розповісти, як йшли до цього, які були виклики, як долали їх. Це дуже цікавий досвід, яким можна ділитися. Чи є ще в якихось громадах Житомирської області така програма? Принаймні, я не чула. Якісь, можливо, одинокі випадки є, але щоб системно велась робота, я такого не знаю.

Наша невелика команда — лише 4 людини — активно працює в громадах області. Завдяки потужній роботі зацікавлених людей за останній час Бердичів став набагато доступнішим для маломобільних людей. Ми також працюємо в Романові, Пулинах, Звягелі, Коростені, Житомирі. Там живуть люди, які хочуть щось змінювати.

За яким алгоритмом люди, які потребують покращення своєї мобільності, можуть звернутися за підтримкою до місцевої влади?

У нас є на сьогоднішній день виконуюча обов'язків Житомирського міського голови, тобто секретар Житомирської міської ради Галина Шиманська, на яку потрібно писати заяву. Потім ця заява має йти до профільного заступника, до профільного управління, тобто проходить певний шлях. Хтось сам приходить на прийом. Але, перш за все, передусім ця заява. Тоді відбувається обстеження житла, бо є деякі нюанси. Наприклад, якщо це п'ятиповерховий будинок, і людина мешкає на четвертому чи третьому поверсі, підйомник тут не допоможе. Це має бути виключно перший поверх, тобто треба шукати обмін на перший поверх.

Потім є дев'ятиповерхові будинки, де є ліфт. Тут стоїть питання доступності до ліфта. Тобто можливості подолати перші 7 сходинок. Далі людина може користуватися ліфтом. Тобто кожен випадок дуже індивідуальний.

У нас є так званий комітет доступності, який виходить на такі обстеження. Це фахівці всіх управлінь, департаментів, які приймають рішення. Тут не потрібна самодіяльність, тут потрібен професіоналізм. І то ми на кожному кроці всьому вчимося.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок