На річці Роставиця у Бердичівському районі поліцейські та працівники рибоохоронного патруля на риболовлі в нерестову заборонуПриродний процес розмноження риб, що супроводжується відкладанням ікри та її заплідненням. Це критично важливий період для відновлення популяції, під час якого риба стає вразливою. затримали рибалку з виловленою рибою загальною вагою майже 19 кілограмів. Ці дії завдали збитків рибному господарству України майже на 226 тисяч гривень.
Про це на своїй сторінці в мережі Facebook поінформував 18 квітня Житомирський рибоохоронний патруль.
У повідомленні сказано, що чоловіка затримали під час оперативного відпрацювання території працівниками рибпатруля спільно з поліцейськими селища Ружин.
"На річці Роставиця в селі Дерганівка Бердичівського району було виявлене грубе порушення правил рибальства. Громадянин з гумового човна незаконно виловлював водні біоресурси вісьмома сітками протяжністю 400 метрів. Серед впійманого ним — 70 штук карася сріблястого, 1 короп (сазан), 4 щуки, 10 окунів, 40 пліток та 1 рак. Загальна вага виловленого улову — 18 кілограмів 860 грамів.
За даними працівників рибоохоронного патруля, збитки, завдані рибному господарству України, становлять 225 тисяч 760 гривень.
На місце події викликали слідчо-оперативну групу. На рибалку склади протокол за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Грубе порушення рибальства". Санкція статті передбачає штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-680 гривень — ред.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Відомості про справу внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тисяч до 51 тисячі гривень — ред.) Незаконно виловлені водні біоресурси, а також 8 сіток, гумовий човен без маркування та автомобіль вилучили працівники поліції.
Житомирський рибоохоронний патруль закликає громадян дотримуватися природоохоронного законодавства. Якщо ви помітили порушення, терміново повідомляйте за номером телефонної гарячої лінії Житомирського рибоохоронного патруля 067-414-60-74.
Суспільне Житомир готове надати можливість озвучити позицію затриманого рибалки — для цього потрібно звернутися до редакції у будь-який зручний спосіб. Зокрема, написати на сторінку Суспільного Житомир у мережі Facebook.
Що відомо про нерестову заборону на вилов риби на Житомирщині
Раніше Суспільне повідомляло, що з 1 квітня 2026 року на Житомирщині стартувала щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів. Обмеження діятимуть до кінця червня залежно від типу водойми.
Строки заборони
- у водосховищах, озерах та ставках — з 1 квітня до 10 червня;
- у річках та їх кореневих водах — до 20 травня;
- у придаткових водах річок — до 30 червня.
На рибогосподарських водних об’єктах у межах територій природно-заповідного фонду строки нерестової заборони визначаються відповідно до положень про ці території.
Умови рибальства
За інформацією Держекоінспекції, у період нересту дозволяється виключно любительське рибальство з дотриманням певних умов. Рибалити можна з лише з берега, поза межами нерестовищ, використовуючи гачкові знаряддя лову (не більше 2 гачків на одного рибалку) або спінінг з однією штучною приманкою. Також необхідно дотримуватися добової норми вилови — не більше 3 кілограмів та 1 особини, йдеться у повідомленні.
Держекоінспекція повідомила, що у період нересту забороняється будь-який інший спосіб вилову, зокрема із застосуванням сіток, ятерів, "павуків" та інших заборонених знарядь.
Відповідальність за порушення
За порушення встановлених вимог передбачена відповідальність:
- адміністративна — від попередження до штрафу від 34 до 170 гривень;
- за грубі порушення (використання вибухових або отруйних речовин, електроструму, вогнепальної зброї тощо) — штраф від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь лову;
- у разі завдання істотної шкоди — кримінальна відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України: штраф або обмеження волі на строк до 3 років із конфіскацією знарядь і засобів промислу та незаконно добутих ресурсів.
"Окрім штрафів, порушники зобов’язані відшкодовувати збитки за кожен незаконно виловлений екземпляр водних біоресурсів, зокрема: щука — 3 468 гривень; окунь — 3 162 гривні; лящ — 1 649 гривень; лин — 1 598 гривень; карась сріблястий — 1 581 гривня. На територіях природно-заповідного фонду розмір відшкодування шкоди є значно вищим", — інформує Держекоінспекція.
30 березня Житомирська обласна військова адміністрація з покликанням на Держрибагентство повідомила, що також у період нересту на водоймах заборонено пересування всіх транспортних засобів і моторних суден (за винятком установлених суднових ходів), окрім суден, що використовуються органами рибоохорони та іншими уповноваженими органами державної влади. Заборонено також здійснювати промислове рибальство та підводне полювання.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
