В Україні розпочався сезон збору березового соку, який триває близько місяця і залежить від погодних умов. Неправильна заготівля може пошкодити дерева, а за збір без дозволу або в заборонених місцях передбачена відповідальність.
Про це Суспільному розповів начальник Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції Поліського округу Андрій Бенчук.
За його словами, процес соковиділення безпосередньо залежить від кліматичних та метеорологічних чинників.
"Його початок пов’язаний із настанням вегетаційного періоду, коли встановлюються стабільні позитивні температури повітря. Активна фаза сокоруху триває недовго. Зазвичай вона є короткотривалою і триває в середньому близько одного місяця ", — сказав Андрій Бенчук.
Керівник управління Держекоінспекції розповів, що завершення сезону визначається поступовим припиненням соковиділення.
"Спочатку це відбувається у частини дерев, а згодом — масово. Ознакою втрати придатності соку до збору є початок бродіння, що проявляється у помутнінні рідини та появі характерного нальоту. На інтенсивність сокоруху впливають температура повітря, ґрунту і деревини, атмосферний тиск, освітленість, а також географічні та біологічні особливості ", — пояснив Бенчук.
Зі слів Андрія Бенчука, неконтрольований збір березового соку може впливати на стан лісових насаджень. Порушення технології заготівлі може мати довготривалі наслідки для дерев.
"Використання каналів діаметром понад 15 міліметрів призводить до тривалого загоєння ран і створює умови для проникнення інфекцій. Унаслідок цього дерева поступово слабшають. Не дозволяється підсочувати молоді дерева діаметром менше 20 сантиметрів, а також ті, що ростуть у захисних зонах або поблизу доріг. Березовий сік містить природні цукри, органічні кислоти та мікроелементи, необхідні для розвитку дерева, тому його надмірне вилучення виснажує рослину і впливає на процеси росту та формування листя. Недотримання параметрів заготівлі, зокрема глибини та діаметра каналів, може впливати на лісові екосистеми та призводити до всихання дерев", — розказав еколог.
Керівник управління Держекоінспекції розповів, що масово заготовляти деревні соки в лісах можуть лише постійні лісокористувачі — державні та комунальні лісогосподарські підприємства, а також підприємці чи громадяни, які отримали спеціальний дозвіл — лісовий квиток.
"Лісовий квиток визначає ділянку лісу, де дозволено проводити збір, та перелік дерев, придатних для цього. Збір соку без такого дозволу є порушенням. Заготівля деревних соків у лісах без лісового квитка тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 70 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім штрафу, у разі значного пошкодження дерева порушник може бути зобов’язаний відшкодувати завдані довкіллю збитки", — пояснив Бенчук.
За словами Андрія Бенчука, збирати березовий сік не дозволяється на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду, а також у межах населених пунктів на зелених насадженнях загального користування.
"На територіях природно-заповідного фонду відповідальність передбачена статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У межах населених пунктів це є порушенням правил утримання зелених насаджень і передбачає штраф від 850 до 1700 гривень", — сказав керівник управління.
Еколог розповів, що водночас спеціальний дозвіл не потрібен, якщо сік збирають на власній земельній ділянці.
"Закон дозволяє власникам і користувачам земель використовувати природні рослинні ресурси для власних потреб, якщо це не стосується видів, занесених до Червоної або Зеленої книги України", — пояснив Андрій Бенчук.
Зі слів керівника управління Держекоінспекції, під час збору важливо дотримуватися технічних правил.
"Розрізняють відкритий, напівзакритий і закритий способи збору, однак саме закритий вважається найбезпечнішим як для дерева, так і для якості соку, оскільки запобігає потраплянню домішок. Він передбачає герметичне з’єднання каналу з ємністю для збору", — сказав Бенчук.
Андрій Бенчук розповів, що оптимальні параметри каналу мають значення для стану дерева.
"Його глибина не повинна перевищувати 5 сантиметрів без урахування товщини кори, а діаметр — 1,5 сантиметра. Глибше свердління не збільшує обсяг соку, проте суттєво травмує дерево", — пояснив еколог.
За словами керівника управління Держекоінспекції, перед свердлінням каналів рекомендують зробити пробні проколи кори.
"Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі. Водночас заготівля соку шляхом зарубів і запилів на деревах забороняється. Також не рекомендується підсочувати дерева, які мають пошкодження або уражені хворобами чи шкідниками, а також ті, що зазнали впливу вогню або хімічної обробки. Через вміст природних цукрів березовий сік є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів і швидко псується. Зберігати його можна не більше двох діб, тому вживати або переробляти сік варто одразу після збору", — сказав Андрій Бенчук.
Раніше Суспільне розповідало, що у Житомирі з початком тепла активізуються кліщі, їхній сезон триває з квітня по жовтень. Де вони найчастіше трапляються, як діяти у разі укусу та чому не варто видаляти кліща самостійно про це Суспільному розповіла завідувачка інфекційного відділення міської лікарні №1 Оксана Волкова.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
