13 березня у Бердичеві в приміщенні центральної міської бібліотеки відбулася зустріч-діалог "Сила вибору: розмова з добровольцями", присвячена Дню українського добровольця. Під час зустрічі говорили про роль добровольців у захисті України та про особистий вибір тих, хто став на її оборону.
Серед учасників зустрічі були не лише добровольці, а й ветерани, волонтери, учні старших класів та представники влади.
Голова громадської організації родин загиблих захисників і захисниць України Володимир Катюшко розповів, що на війні втратив сина, який добровольцем пішов захищати Україну.
"Мій син був добровольцем. Він загинув, але його справу продовжують інші. Добровольці — це люди, які вступили до лав Збройних сил України за власною волею. Сьогодні ви теж можете бути добровольцями — коли сумлінно навчаєтеся, виконуєте свої обов’язки та працюєте для розвитку країни. Саме від молодого покоління залежить майбутнє держави. Маємо пам’ятати тих, хто віддав життя за Україну", — сказав Володимир Катюшко.
Бердичівський міський голова Сергій Орлюк зазначив, що українська держава продовжує існувати та боротися саме завдяки добровольцям.
"Перші добровольці 14 березня 2014 року з Майдану пішли на навчання, щоб захистити нашу державу. Їх не викликали до військкоматів — вони пішли самі. Це були люди різного віку, але здебільшого молодь, яка взяла відповідальність за майбутнє України", — зазначив Сергій Орлюк.
Учасник бойових дій, капітан у відставці, волонтер та автор пісень Олександр Нечмоня у 2017 році добровольцем пішов служити до 26-ї артилерійської бригади. На той час чоловікові було 56 років.
"Мене не хотіли брати через вік, але я все одно домігся свого і став добровольцем. Ми воювали на Луганщині — у Сіверськодонецьку, Лисичанську. Тоді в Збройних силах було лише 3 артилерійські бригади — наша 26, 44 тернопільська і 55 запорізька. І фактично ними потрібно було тримати величезну ділянку фронту — від Станиці Луганської до Маріуполя. У 2018 році під час виконання бойових завдань я отримав поранення і був комісований зі служби. Я натрапив на вислів Валерія Залужного "Роби те, що ти можеш, там, де ти є". Тоді я почав писати пісні, їздити з ними на фронт, підтримувати наших бійців. Також займався волонтерством і гуманітарною допомогою", — розповів ветеран.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Олександр знову намагався повернутися до служби.
"24 лютого я одразу пішов до військкомату, але мені сказали, що вже старий. Пішов у тероборону — там не було посади. Коли почали бомбити Житомирщину, ми з друзями вирішили створити добровольчий підрозділ. Тоді це називалося добровольче формування територіальної громади. Люди приходили добровільно — ніхто нікого не змушував. У нас були люди з різних регіонів — зі Львова, Вінниці, Сум, Новограда-Волинського (нині Звягель — ред.). У місті тоді діяли 5 таких добровольчих формувань, і кожне відповідало за свою ділянку оборони. Ми серйозно готувалися, бо очікували можливих диверсій або десантування", — сказав Олександр Нечмоня.
За його словами, добровольчий підрозділ став першим у місті, який прийняв присягу. Близько 15% добровольців у підрозділі мали бойовий досвід з АТО, інші навчалися вже під час служби. Також ветеран розповів про складні умови існування добровольчого формування.
"Формування фактично існувало за рахунок власних коштів добровольців. Ніхто нас не забезпечував — ми самі організовували харчування, спорядження. Але люди приходили допомагати: одні не могли брати до рук зброю, тому носили пісок, рубали дрова, будували укріплення", — пригадав Олександр.
Під час зустрічі звучали також авторські пісні Олександра Нечмоні, присвячені добровольчому загону "Бердичів" і дружинам волонтерів.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
