6 березня 2022 року під час російського авіаудару по центру Малина на Житомирщині загинув 47-річний Віктор Лукашенко. У день удару Віктор перебував на чергуванні у районному ТЦК. Відтоді щороку його батьки приходять на місце загибелі сина, щоб вшанувати його пам’ять.
Батьки Віктора Лукашенка поділилися спогадами про свого сина із кореспондентами Суспільного.
Ольга та Іван Лукашенки щороку приходять вшанувати пам’ять загиблого сина на місце, де був зруйнований відділ Районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місті Малин, розповіла Ольга, мати загиблого. За її словами, їхній син Віктор Лукашенко загинув тут 6 березня 2022 року внаслідок російського авіаудару. У той день 47-річний Віктор перебував на чергуванні.
"Пам’ятаємо і будемо пам’ятати. Все життя будемо приходити на це місце, скільки буде наше життя існувати", — сказала Ольга.
Пригадуючи сина, Ольга розповіла, що його дитячі роки проходили дуже весело. В садочку його любили вихователі, нянечки.
"Ми коли приходили його забирати, завжди його вихователі за ручку водили. Його любили. Він спілкувався з вихователями, нянечкам", — розповіла мати Віктора Лукашенка.
Віктор був турботливим сином, чоловіком та люблячим батьком для дітей, товариським і завжди готовим допомогти, сказала жінка.
"Він у нас був дуже хазяйновитий. Міг все: погодувати, доставити харчі, знав де, що в магазинах продають, що, де купити. Останні роки працював в "комунгоспі" водієм. Як машина зламається — він цілодобово, і в суботу, і в неділю коло машини. Мав похвальні грамоти за добру працю. Дуже багато в нього друзів було", — розповіла Ольга Лукашенко.
За словами батьків, після закінчення школи та ПТУ Віктор відслужив строкову службу в Одесі. Працював водієм на місцевих підприємствах, останнім місцем роботи було комунальне підприємство "Малин". Що пішов служити до територіальної оборони ще перед початком повномасштабного вторгнення, батькам не розповів, сказала Ольга.
"Ми не знали, що він туди записався. Він навіть з "комунгоспу" приїжджав туди на навчання, які були у Бердичеві. Тоді вже приїде інший раз і розповідає, що ми там були, там те, там те. Я не зрозуміла, а де ж ви були? У Бердичеві, каже, були, на підготовці, на полігоні. Це вже він більше дочці розказував та зятю, а мені ж нічого не казав, що воно так. Вивозив відсів на блокпости. Ну їздить, їздить. А що він пішов вже — ми не знали", — розповіла жінка.
24 лютого 2022 року Віктор Лукашенко отримав зброю, сказала Ольга. З її слів, син був переконаний у правильності свого вибору. І був впевнений, що всі підуть і воно швидко закінчиться.
"24 числа я до обіду дзвоню, а він каже, що не вдома. Кажу: "Ми закололи порося, приїдь на свіжину. Ми наготовили вже все". І якраз ті "Гради" летіли на нас. А ми тут у дворі розмістилися. Коли приїжджає в обід, уже з автоматом додому і з хлопчаком ще одним. Я почала плакати. Кажу: "Вітя, що таке?". А він: "Мамо, я, казав, я піду все одно, я піду", — розповіла Ольга.
6 березня 2022 року Віктор Лукашенко відвіз батьків до їхньої будинку, у якому був підвал, де родина планувала ховатися під час обстрілів. Ольга згадує, що почалася тривога, і ввечері 6 березня російська армія здійснила авіаудар по центру Малина. Після цього Віктор не вийшов на зв'язок, розповіла Ольга Лукашенко.
"Увечері ми сидимо у цьому підвалі. Коли кажуть, військкомат підірвали. А я вже знала, що він у військкоматі. Набираю його телефон раз, другий, третій раз — не бере. Це був якраз час, як він народився, в такий саме час, вважайте, і загинув. Набираю — не бере, не бере. Всі сиділи, там з його організації жіночка теж сиділа. Вона каже: "Тьотя Оля, не плачте. Ми ж не знаємо нічого. Просто підірвали і все. А телефона може й немає". А телефон у нього завжди був у сумочці", — сказала Ольга Лукашенко.
З її слів, про загибель сина вони дізналися наступного дня. Після цього почали самостійні пошуки. Пізніше з’ясувала, що в морзі є загиблий, у якому Ольга впізнала свого сина.
"Я весь тягар узяла на себе. Зайшли ми у морг. Що ж там упізнавати, як я знаю свого дитяти руки навіть. Він був накритий, звичайно. Тяжко було дивитися. Тяжко передати вам той біль, все, що побачили ми", — сказала мати загиблого.
Віктора Лукашенка поховали 7 березня 2022 року на міському кладовищі.
"Два рази на тиждень ходимо. А то як мені буває часом захочеться, я зібралася, поїхала. Мені легше на душі, як я пішла, побачила. Я знаю, що я не підніму. Кажуть, треба все пережить. Я це знаю. Мені пройти повз того місця… кожен раз іду зі сльозами", — сказала Ольга.
Після загибелі Віктора Лукашенка йому присвоїли звання "Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади", яку, зі слів Ольги Лукашенко, вони прийняли з честю.
"Вдячні, але краще був би живий він. Оце така нагорода. Ми зберігаємо його часточку", — сказала Ольга, мати загиблого Віктора Лукашенка.
Як 7 березня 2022 року писало Суспільне, напередодні, 6 березня, російська армія обстріляла Малин. Авіаудар прийшовся на центральну площу міста, у результаті чого були пошкоджені адмінбудівлі та Свято-Покровська церква. Знищено кілька автівок, у приміщеннях поруч пошкоджені вікна та двері, посічені стіни. До поліції надійшла інформація про одного загиблого 1974 року народження та чотирьох травмованих.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
