Івана Дмитрієва, військовослужбовця 5-ї штурмової бригади, один рік і чотири місяці вважали зниклим безвісти. Нині є неофіційна інформація, що чоловік перебуває у російському полоні. Подруга захисника Юлія Швайко з Малина, що на Житомирщині, розповіла Суспільному, який шлях пройшла, аби дізнатися інформацію про Івана.
Іван Дмитрієв, 29-річний військовослужбовець 5-ї штурмової бригади, з 29 липня 2024 року зник безвісти у районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Юлія Швайко, подруга військовослужбовця, розповіла Суспільному, що за неофіційною інформацією Іван перебуває у російському полоні.
"Шукали в інтернеті, дзвонили на гарячу лінію 5-ї штурмової бригади, у командування. Питали, можливо, є якась інформація. За рік і чотири місяці ніхто нічого нам не сказав, ми його ніде не могли найти. І вже через рік і чотири місяці дізналися, що Іван в полоні. Яким чином? В одному з телеграм-каналів. Була фотографія і відео. Там, де його спитали, хто він, він назвав своє ім'я, там чітко видно, що то він, що він поранений", — розповіла Юлія Швайко.
Іван — сирота, сказала Юлія. Його батьки померли, коли він був малим. Зі слів жінки, у чоловіка є брат за кордоном, але зв’язок з ним він не підтримував. Юлія розповідала, що вони з Іваном дружать багато років і він був свідком на весіллі Юлії та її чоловіка.
"Завжди на позитиві. Я завжди пам'ятаю, коли він дзвонив і говорив: "Стеліть червону доріжку, бо я їду". Завжди сміявся, що чекайте мене з букетом троянд. Ніколи не було такого дня, що він десь засмучувався. Він підтримував нас, незважаючи на те, що нам треба підтримувати його", — сказала подруга Івана.
За словами Юлії, через те, що Іван сирота, вона вирішила сама отримати інформацію щодо його місцеперебування.
"Я спочатку сіла в інтернеті читати, що і як робити. Ми — друзі, знайомі, у мене немає ніякої довіреності. Я подзвонила хрещеній Івана. Ми разом поїхали в ТЦК. Там нам сказали, що є сповіщення, але воно поїхало на село. Нам сказали, що зараз зроблять нове, з мокрою печаткою, що Іван пропав. Нам дали це сповіщення, і ми відразу поїхали в поліцію, написали заяву", — розповіла жінка.
Зі слів Юлії, вона створила особистий кабінет на онлайн-платформі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими для допомоги родинам військових та цивільних українців, що перебувають в російській неволі. В ньому статус рахується як "полон", сказала жінка, але є інформація, що ще не підтвердили його офіційно. Юлія розповіла, що також подала заяву до Міжнародного Червоного Хреста, Служби безпеки України, Координаційного штабу та до офісу Уповноваженого з прав людини.
Офіційно статус "у полоні" може підвередити Міжнародний Червоний Хрест, сказав у коментарі Суспільному Юрій Погодицький, представник уповноваженого Верховної ради України з прав людини в Житомирському регіоні. За його словами, якщо військовослужбовець — сирота, то командир бригади, де служить військовослужбовець, має призначити відповідальну особу, яка опікуватиметься ним. З його слів, як тільки до військової частини надходить інформація про безвісті зниклого або що особа потрапила в полон, одразу ця інформація фіксується військовою частиною.
"У подальшому ця інформація спускається до РТЦК та СП, в свою чергу РТЦК та СП також заводить особову справу та передає сповіщення до територіальної громади, з якою був фактично мобілізований вказаний військовослужбовець, тобто за місцем його фактичного проживання. Пошук і розшук осіб здійснюється на постійній основі. Нашою державою не відокремлюються будь-які різні категорії осіб", — сказав представник уповноваженого ВРУ з прав людини.
За словами Юрія Погодицького, будь-яка особа в Україні, якій відомо про безвісти зниклого або військовополоненого, може звернутися до Координаційного штабу, Національної поліції, щоб зареєструвати кримінальне провадження і внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо це не було зроблено військовою частиною. Різниця у процедурі між родичом військовополоненого та знайомим є статус, який набувається в рамках кримінального провадження.
"Тобто, особа буде заявником, але не буде мати доступу до матеріалів кримінального провадження. Тобто, не може ознайомитися з ними і подавати певні клопотання", — пояснив Юрій Погодицький.
Юлія Швайко сказала, що сподівається, що Іван скоро повернеться додому з полону.
"У мене є зошит, де я записую, куди їжджу, куди ходжу, які в мене плани. Почала писати, як я його знайшла. Коли Іван повернеться, можливо, йому буде цікаво, який шлях я проходила", — сказала Юлія Швайко.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
