Від правильних умов зберігання насіння залежить якість майбутнього врожаю. Має відбуватися контроль вологості, температури та запобігання розвитку шкідників і хвороб. Порушення цих умов може призвести до псування насіння, тому важливо дотримуватися рекомендацій для досягнення максимального терміну зберігання та збереження його високих посівних властивостей.
Про це Суспільному розповіла головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Тетяна Горай.
За її словами, потреба у зберіганні насіння зумовлена біологічними особливостями різних видів рослин, строками сівби, специфікою системи насінництва та іншими чинниками. Зберігання насіння є завершальним етапом технологічного процесу його виробництва. Метою цього етапу є збереження життєздатності насіння, його сили росту та здатності до дружного проростання в польових умовах і повної реалізації генетичного потенціалу сорту, а також запобігання засміченню та поширенню хвороб і шкідників.
"Основною проблемою під час зберігання насіння є процес його самозігрівання, який може призвести не лише до втрати якості, а навіть до повного його псування та пошкодження сховища. Практично все збіжжя можна зберігати протягом тривалого часу. Для цього використовують різноманітні сховища. Головними вимогами для надійного зберігання є: якісне очищення зерна від різноманітних рослинних решток, відокремлення битого зерна та доведення врожаю до оптимальної вологості — для різних культур вона різна", — розповіла Тетяна Горай.
Фактори, що впливають на збереження насіння
За словами фахівчині Держпродспоживслужби, на зберігання слід закладати сухе виповнене насіння, з мінімальною механічною травмованістю та без пошкодження шкідниками, оскільки таке насіння утричі сильніше дихає, ніж ціле, що створює умови для самозігрівання і активної діяльності мікроорганізмів.
"У подальшому вирішальними факторами зберігання насіння є вологість насіння і температура. В процесі дихання насіння виділяє воду, вуглекислий газ і значну кількість тепла, проте у сухому середовищі цей процес протікає повільно і не загрожує зберіганню. Негативно впливають на зберігання часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря", — пояснила Тетяна Горай.
За її словами, небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, котрі можуть розмножуватися при вологості зерна 15–16%.
"Оскільки зародок завжди має більшу вологість, ніж насінина в цілому, то вони розвиваються перш за все на зародку. За даними науковців, у насінні з вологістю нижче 12% не розвиваються хвороби, а нижче 9% не з'являються і шкідники", — повідомила фахівчиня і додала, що життєдіяльність насіння також залежить і від температури середовища: чим вища температура, тим інтенсивніше дихання.
За словами Тетяни Горай, насіння потребує спеціальної підготовки в період збирання і післязбиральної обробки.
"Обов'язкове правило: на тривале зберігання закладають насіння, вологість якого нижче критичної, цілком очищене і відсортоване. Особливої уваги під час зберігання потребує травмоване насіння, яке дихає значно інтенсивніше, ніж ціле, створюючи цим умови для самозігрівання і активної діяльності мікроорганізмів. Негативно впливають на зберігання і часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. Тому з моменту надходження насіння у сховище, необхідно вести систематичне спостереження за його вологістю і температурою та за температурою і вологістю повітря за допомогою термометрів і гігрометрів", — наголосила фахівчиня Держпродспоживслужби.
Періодичність контролю: перші один–два місяці — щодня, пізніше — два рази на тиждень.
"Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану. Під час зберігання насіння необхідно проводити постійний контроль за зміною його кольору, запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників. Спостереження ведуть за кожною партією окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування і достигання яких відбувалося за несприятливих погодних умов", — сказала Тетяна Горай.
За її словами, важливим елементом контролю зберігання насіння є його перевірка в акредитованих лабораторіях та отримання Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння. Перед закінченням терміну дії Сертифікату, обов'язковою є повторна сертифікація насіння з отриманням нового документу.
"Невід'ємним елементом зберігання насіння є здійснення внутрішньогосподарського контролю за виробництвом та обігом насіння та ведення насінницької документації відповідно до встановлених форм. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання. Слід пам'ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60–70%, а температура — нижчою, ніж температура приміщення, бо інакше можлива конденсація вологи на насінні", — пояснила Тетяна Горай.
За її словами, зберігання насіння в сухому холодному стані — оптимальне для всіх зон і культур.
"Переохолодження насіння — нижче мінус 10–15°С — є неприпустимим, особливо для насіння з підвищеною вологістю, бо воно може загинути. Навесні не можна допускати швидкого прогрівання насіння. Щоб насіння прогрівалося поступово, насіннєсховище необхідно провітрювати тільки вночі, або в холодні дні. Створення комплексу оптимальних умов забезпечує збереження структурного стану, біохімічного складу, біологічних властивостей насіння та подовження його господарського довголіття", — наголосила Тетяна Горай.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
