Стела "Молимось…Чекаємо…" на Алеї Героїв в Андрушівці, яку відкрили напередодні Дня Незалежності України, є символом пам'яті та вшанування безвісти зниклих воїнів російсько-української війни. Автор пам'ятного знаку — скульптор, народний майстер України Сергій Когут. Які сенси майстер закладав у пам’ятний знак та коли почав створювати скульптури Сергій Когут розповів кореспондентам Суспільного.
Скульптор Сергій Когут розповів, що в процесі розробки стели він багато спілкувався із родинами безвісти зниклих.
"І от одна фраза мене дуже вразила. Коли я запитував їх, як ви проходите це все. Вони казали: молимось, чекаємо. І авторська назва так і залишилася: "Молимось… Чекаємо….", — сказав автор стели.
Зі слів Сергія, він працював над стелою понад місяць. Пам'ятник зробили у світлих кольорах з каменю пісковика. На запитання, чому у світлих тонах, автор сказав, що всі все ж таки сподіваються, що ці люди живі.
"Є такі випадки, що коли люди вже втрачають надію, але в серці ця іскорка надії горить: можливо живий? І бувають такі випадки, що повертаються. Можливо, хтось втратив пам’ять. На стелі є якби відбиток руки, можливо, тієї душі, на яку ми очікуємо. І от кожна людина, яка має зниклого безвісти, може підійти, покласти свою руку, помолитися, і в серці подумати про цю людину. І оця дія допомагає", — сказав скульптор.
На Алею Героїв до стели "Молимось…Чекаємо…" прийшла місцева жителька Марія. Її син вважається безвісти зниклим.
"27 травня вже минув рік. Немає ані хреста, ані могили", — сказала Марія.
Сергій Когут розповів, що стела — основна частина в композиції. Також є силует воїна, який рухається на зустріч людям.
"Тут ми бачимо і дитину, і дружину, яка очікує. Мрії — і наші, і його. Тобто ми в ньому, а він в нас. Це об'єднує. А цей птах, як душа воїна, яка летить на зустріч", — сказав скульптор.
Сергій розповів, що мріяв про професію скульптора ще у молоді роки. У 1985 році при одному підприємстві у Фастові успішно закінчив студію скульптурного мистецтва. Потім пішов в армію – і все це забулося, пригадав чоловік.
"А вже після армії, так сталося, здійснилася моя дитяча мрія. Я вступив в інститут культури, вивчився на режисера, на актора. Деякий час працював у Львові актором в театрі "Воскресіння". А потім 90-ті роки — і акторська кар'єра, і тим, більше скульптура, забулися по тій причині, що потрібно було якось виживати", — розповів чоловік.
На початку повномасштабного вторгнення Сергія Когута мобілізували до ЗСУ. У 2024 він демобілізувався за станом здоров'я. Зараз Сергій працює на одному із підприємств Андрушівки.
"Підприємство — каменеобробне. Там потрібен був скульптор. Я запропонував, хоча дуже хвилювався. Але все так пішло — і я поновився, можна так сказати. Були в основному замовлення більш ритуальні, на схожість. Люди хотіли увічнити своїх рідних, близьких", — сказав скульптор.
За словами Сергія, він також співпрацює із міською владою. На їх замовлення зробив чотири пам'ятні знаки: в Андрушівському міському парку — пам'ятник меценату Ніколі Терещенку; на центральній площі міста — пам'ятник Тарасові Шевченку; на Алеї Героїв — пам'ятний знак Захисникам України і стела безвісти зниклим героям російсько-української війни.
Як розповідало Суспільне, 23 серпня 2025 року до Дня Державного Прапора України та до Дня Незалежності в Андрушівці на Алеї Героїв відкрили стелу безвісти зниклим героям російсько-української війни "Молимось… Чекаємо…". Як тоді розповіла Андрушівський міський голова Галина Білецька, якій і належить ідея створення стели, пам'ятний знак виготовив скульптор Сергій Когут, а за гроші приватного підприємця з Андрушівки придбали матеріали на 35 тисяч гривень.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
