Упродовж перших шести місяців 2025 року жителі Житомирської області втратили близько 12 мільйонів гривень через шахрайські схеми. Частина випадків пов’язана з пропозиціями заробітку в інтернеті.
Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції у Житомирській області у відповідь на запит Суспільного Житомир.
За даними інформаційного порталу Національної поліції, з січня по червень 2025 року до підрозділів поліції Житомирщини надійшло 1758 звернень щодо шахрайств. Із них 826 внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 224 — за фактами шахрайств з використанням інформаційних технологій. Станом на червень 2025 року в межах цих проваджень про підозру повідомили за 171 кримінальним правопорушенням. Один із поширених видів шахрайства — фейкові пропозиції заробітку в інтернеті.
Серед потерпілих — жителька Житомирщини Марина Пустигіна. За її словами, у травні 2025 року їй написала в телеграмі жінка, яка представилася менеджеркою інтернет-магазину й запропонувала дистанційну роботу.
"Працедавці обіцяли до трьох тисяч гривень на день. Потрібно було протягом 10 хвилин ставити вподобання на сторінках вказаних товарів на сайті магазину", — говорить Марина.
Марина розповіла, що згодом її перевели до іншої жінки, яка представилася менеджеркою "Rozetka" під прізвищем Кобріна.
"Вона сказала, що багато продавців звертаються по допомогу підняти акаунти та продажі. За це готові платити по 25 гривень за вподобання. Протягом дня можна заробити 125 гривень, якщо вподобати п’ять товарів. Такі завдання з’являються щодня — залежно від того, скільки продавців звертаються", — розказала Марина Пустигіна.
Зі слів Марини, згодом їй запропонували новий рівень завдань — викуповувати товари.
"Спочатку дійсно перекидає на сайт Rozetka. Я переходила, дивилася — rozetka.com.ua. Але потім за кілька хвилин відкривається інший, фейковий сайт. Завдання ускладнюються — потрібно викупити товар зі списку, де вказані ціни. Найдешевший — 340 гривень, далі — на більші суми. Продавець нібито потім викуповує товар, а я мала отримати свої 125 гривень і різницю", — сказала Марина Пустигіна.
Марина розповіла, що спочатку їй виплачували обіцяні суми — як різницю, так і зароблені гроші. Згодом на картці закінчилися кошти, і вона більше не могла викуповувати товари. Після цього виплати припинилися. За словами жінки, вона втратила 486 гривень, а її подруга — близько 200 тисяч.
"Якщо не можете викупити товар — гроші залишаються у них. Суми зростають: спочатку це 300–500 гривень, потім — тисяча, п’ять тисяч. Якщо не маєте цих грошей, попередні вам не повертають. Починають дзвонити, писати: шукайте гроші, позичайте. Я кажу: може, ви мені позичите, ви ж знаєте, що я поверну. А вони: ні, це заборонено політикою компанії. І все — якщо не можете внести кошти, то нічого ніхто не поверне", — поділилася жінка.
У жовтні та листопаді 2024 року в офіційному телеграм-каналі компанія "Rozetka" попереджала про схему шахрайства, у якій невідомі представляються працівниками компанії та пропонують викуповувати товари або ставити вподобання за гроші. У повідомленні зазначили, що всі пропозиції роботи надходять лише офіційно, а вакансії дублюють на сайті компанії.
19 травня 2025 року журналісти Суспільного залишили запит на коментар у чаті на сайті. У відповіді йшлося, що звернення передано до відповідного відділу. Згодом з журналістами зв’язався представник компанії, однак на момент публікації матеріалу коментар не надійшов.
За словами кандидата юридичних наук і фахівця з кібербезпеки Романа Черниша,схема з онлайн-заробітком не нова — у 2023 році вона входила до п’ятірки найпоширеніших.
"Чому це відбувається? Тому що Україна перебуває в умовах війни. А це — міграція, звільнення з роботи, потреба у швидкому заробітку без значних зусиль. Коли людина погоджується на пропозицію шахраїв, її додають до спільноти в месенджерах — Viber, Telegram чи інших. Там є як реальні люди, так і боти, які публікують скриншоти нібито з подяками, отриманням виплат, щоб викликати довіру. І навіть ті, хто сумнівається, починають брати участь у схемі", — пояснив Роман Черниш.
Роман Черниш розповів, що на початку шахраї дійсно надсилають оплату за вподобання товарів. Згодом пропонують перейти на новий рівень — з більшими виплатами.
"Спочатку ви викуповуєте товар, вам нібито повертають витрачені гроші і платять комісію. Обіцяють, що можна заробити десятки, а то й сотні тисяч гривень. Іноді товар навіть справді комусь надсилають. Першого разу гроші повертають. Але вже при наступній покупці кажуть: щоб отримати комісію, потрібно купити товарів на 20 чи 50 тисяч гривень. Сума залежить від того, які фінансові можливості має людина. Шахраї аналізують поведінку і підлаштовують умови. Мовляв, щоб отримати подвійну виплату — потрібно внести ще більше", — сказав Черниш.
Оголошення про дистанційну роботу шахраї можуть розміщувати в групах у соціальних мережах, у рекламних оголошеннях на онлайн-платформах, а також платити блогерам за рекламу. Зі слів фахівця з кібербезпеки, щоб не потрапити на шахрайську схему, варто критично ставитися до оголошень про простий онлайн-заробіток і перевіряти роботодавців.
"Коли вам пропонують будь-яку віддалену роботу, передусім потрібно пошукати інформацію. У вас є або номер телефону, або якісь контактні дані, або ім’я фізичної чи юридичної особи, яка звертається з пропозицією. Але шукати потрібно не за посиланням, яке надіслав потенційний шахрай — а самостійно ввести цю інформацію в пошукову систему й почитати об’єктивні відгуки. Також у жодному разі не варто переходити за сумнівними посиланнями і вводити номер банківської картки, на яку нібито будуть надходити кошти. Коли ви вводите номер картки, термін дії та CVV-код — це фактично надання доступу до ваших фінансів третій стороні", — зазначив Роман Черниш.
За словами Романа Черниша, якщо людина стала жертвою шахрайства, їй варто звернутися до поліції. Однак багато хто цього не робить — через невелику суму втрати або через страх осуду. Марина Пустигіна також не зверталася до правоохоронців, бо, за її словами, втратила незначну суму.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
