Випускники Гадзинської гімназії з Глибочицької громади свій випускний відзначили на вершині найвищої гори України. Коли учні піднялися на Говерлу, класний керівник Ольга Бабич вручила їм свідоцтва про закінчення навчання.
В коментарі Суспільному Ольга Бабич розповіла, що виношувала ідею про незвичний випускний упродовж кількох років — і як класний керівник, і як мама, оскільки в цьому класі навчався також її власний син.
"Це була моя мрія — хотілося довести, що і я, і наші діти, ми можемо багато чого зробити й досягти. Ще раніше з батьками ми обговорювали можливі варіанти святкування, коли діти дійдуть до випускного класу. Хотілося б, щоб це було не просто кафе чи природа, а щоб вони щось здійснили. Коли діти були в сьомому класі, я запропонувала ідею з підкоренням вершини, що, як на мене, було б дуже символічно. А раз так, то навіщо починати з малих вершин, коли можна почати з великої? Тому я запропонувала батькам, щоб свідоцтва про закінчення навчання діти отримали вже на Говерлі. І батьки та діти підтримали мою ідею", — говорить вчителька.
Ольга Бабич і сама є випускницею Гадзинської гімназії — закінчивши Коростишівське педагогічне училище, жінка повернулася у рідну школу й впродовж 23 років викладає там історію та правознавство.
У цьогорічному випускному дев'ятому класі Гадзинської гімназії — 10 учнів. Поїхати на випуск у гори змогли восьмеро з них.
"Дуже хотілося б, звісно, щоб були всі, але, на жаль, через різні обставини не всі змогли поїхати. Разом із пішим походом і до самої вершини ми з дітьми та батьками здолали відстань у понад 7 кілометрів. Піднімалися на гору десь упродовж шести годин. Не скажу, що це було легко, але потроху йшли і не здавалися. На вершині вручили свідоцтва, ще з пів годинки святкували своє досягнення і наш випускний, після чого спустилися вниз. Спуск дітям дався складніше ніж підйом, але я налаштувала їх так, що ми не спускаємося, а йдемо, тримаючи курс вперед", — розповіла Ольга Бабич.
Поїздку в гори випускники поєднали з екскурсіями та поїздками по Закарпаттю. Крім незвичного формату святкування випуску, школярі мали ще й незвичний останній дзвінок — по дорозі їм зустрілася отара з 600 овець з дзвіночками на шиях. Тож, для школярів символічний останній дзвінок пролунав ще раз — тепер уже в горах.
"У поході діти жартома скаржилися, що я зі своїми ідеями втягнула їх в авантюру, однак це був випускний та останній дзвінок, який, я думаю, і їм, і нам запам'ятається на все життя. Усі роки навчання ми пройшли дружньою згуртованою родиною — разом не лише вчилися, а й відпочивали. Ми ходили на пікніки, їздили на екскурсії, влаштовували спільне дозвілля. І не лише з цим моїм класом — я так працюю з усіма дітьми та батьками. Завдяки таким неформальним заходам у нас складається гарний тандем. Адже в неформальній обстановці люди розкриваються і чесно та спокійно можуть сказати про якісь речі, які їх не влаштовують. Є різні діти, різні батьки, але ми спільно шукаємо підходи і, як на мене, мені це вдається", — говорить Ольга Бабич.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
