Підприємство "Коростишівський центр соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів" на Житомирщині через збитковість не має змоги оплачувати послуги психолога для людей з інвалідністю. Центр, який створили для підтримки та соціалізації підопічних, нині не може повноцінно виконувати цю функцію через брак фінансування і зменшення замовлень на пошиття постільної білизни.
Про це Суспільному розповіла директорка Коростишівського центру соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів Валентина Ковальчук.
За її словами, "Коростишівський центр соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів" не має можливості опікуватися 20-ма людьми з інвалідністю. Підопічні потребують спілкування з психологом, а підприємство не має грошей для оплати його послуг, оскільки стало збитковим.
"Проблема в тому, що немає фінансування на психолога, який би займався цими дітьми. Вони б займалися там, а мами тут хоча б трішки дихали. Для цього й створене це підприємство", — пояснила Валентина Ковальчук.
У 1995 році Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю заснував "Коростишівський центр соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів". Тоді Валентина Ковальчук на базі центру створила самоокупне підприємство з пошиття постільної білизни. Жінка розповіла, що мала дочку з інвалідністю, яка прожила 52 роки. Щоб заробити гроші та соціалізуватися, Валентина Ковальчук принесла до центру дві швейні машини й оверлок, а потім разом із дочкою ходила сюди на роботу й шила постіль на продаж. Також вона надавала можливість погодинно працювати і заробляти жінкам з інвалідністю та матерям, які мали дітей з інвалідністю.
"Я тут сиділа, а вона поруч, так ми працювали. Коли в неї були приступи, рятували всі. Але основне те, що вона була на робочому місці, і це для неї було все. От ми встаємо вранці і йдемо на роботу. Значить, ми повинні вмитися, почистити зуби, одягнутися і йти на роботу. Я не тільки думала про своє дитя, я розуміла, що треба їх побільше забрати цих діток", — розказала Валентина Ковальчук.
Зі слів менеджерки центру Валентини, яка працює на швейному підприємстві шість років, п’ять років тому підприємство відшивало п’ять тисяч постільних комплектів на місяць, а зараз шиють до 300 комплектів за індивідуальними замовленнями.
"Ми не сідали, не відпочивали — працювали й працювали, було дуже багато замовлень. Зараз їх дуже мало: якщо раніше ми замовляли тканину по два рази на тиждень, то зараз — два рази на місяць", — сказала Валентина.
"Я керівник і отримую чотири тисячі гривень — хіба це гроші у наш час? Так само і люди мають зарплату 3–4 тисячі гривень", — говорить Валентина Ковальчук.
Жителька Коростишева, має інвалідність Дарина Задніпрянець розповіла, що приходить до центру соціально-трудової і професійної реабілітації заради спілкування.
"Спілкування потрібне всім. І я хочу домогтися, щоб у нас був психолог хоча б на пів ставки", — сказала Дарина Задніпрянець.
За словами жителя Коростишева Федора Росінського, він сам доглядає 41-річну дочку з тяжкою формою ДЦП та неврологічними розладами.
"Мені хоч розірватися — вже й самого здоров’я нема, дружина померла 11 років тому, і ніхто не займається з нею", — розказав Федір Росінський.
Марії Гриценко 86 років. Вона доглядає за 53-річною дочкою з інвалідністю. Жінка розповіла, що групові зібрання та заняття допомагають її дочці орієнтуватися в соціальному середовищі.
"Напишу на папері — вона побіжить у кіоск поруч і купить хліб. А так я в магазин ходити не можу — у мене нога зламана. Оце ще вона підмітає. Треба показати: ось там підмети, там підмети", — говорить Марія Гриценко.
"У нас була психолог, діти дуже були задоволені, і батьки теж. Вона ходила з ними в парк, у місто, у магазини, вчила їх поводитися в соціумі. Вона працювала на громадських засадах, але ще й мала основну роботу. Якби було фінансування, її б заохотили — вона б ходила раз-два на тиждень. Ми писали листи, але офіційної відповіді, окрім того, що державою це не передбачено і фінансування немає, не отримали", — сказала мама дочки з інвалідністю Тетяна Вергун.
Зі слів виконувача обов’язків Коростишівського міського голови Юрія Денисовця, у міській раді шукають шляхи вирішення проблеми з психологом у Центрі соціально-трудової і професійної реабілітації.
"Я не знаю, як щодо психолога, який раніше працював із людьми, — не впевнений, чи можемо його повернути, бо це було рішення самої людини. У нас є психолог у Центрі надання соціальних послуг, є психолог у нашій лікарні. Думаю, є варіанти, над якими можна поміркувати й попрацювати, щоб підтримати Центр трудової реабілітації", — зазначив Юрій Денисовець.
Валентина Ковальчук розповіла, що на посаду керівника Центру соціально-трудової і професійної реабілітації важко знайти людину, яка б змогла реорганізувати підприємство та підвищити його рентабельність. У квітні 2025 року на посаді комерційної директорки почала працювати Яна Юзефович. Вона повідомила, що наразі на підприємстві шукають джерела фінансування.
"Я зараз займаюся пошуком клубу підприємців, шукаємо ринки збуту, варіанти реалізації, щоб не просто залишатися на одному рівні, а знову вийти вперед. Я розглядаю можливість залучення державних коштів, зокрема отримання грантової допомоги на відкриття субпідприємства, яке вже існує. Просто воно, можливо, матиме іншу назву, іншого керівника, але суть залишиться тією самою", — пояснила Яна Юзефович.
"Ми діємо в межах чинного законодавства. І, на мою думку, вони порушували питання законодавства щодо прозорості та публічних закупівель, яке створило проблеми з реалізацією їхньої продукції. Їм складно пропонувати себе через тендерні процедури. Я готовий зустрітися, ми готові напрацювати певну "дорожню карту" того, чим можемо бути корисні та як можемо допомогти — чи то консультаційно, чи у формі роз’яснень або навчання. Я найближчим часом перегляну детальніше інформацію про наявні кошти на цей рік і щодо наших підвідомчих закладів — саме на придбання постільної білизни, щоб підтримати підприємство шляхом закупівлі їхньої продукції", — сказав Юрій Денисовець.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
