У цей день, 1979-го року, радянські війська увійшли на територію демократичної республіки Афганістан. Бойові дії тривали майже 10-ять років. За цей час там загинули 129 наших земляків, жителів Запорізької області.
Source: Оригінальне
До меморіалу воїнам-інтернаціоналістам, що на Алеї Слави, прийшли понад дві сотні містян. Більшість – ветерани Афганської війни. Діляться спогадами з кореспондентами:
«25-го грудня перші наші війська зайшли через Термез, а 27-го грудня через Кушку. Це п’ята Гвардійська дивізія і 305 повітрянодесантна дивізія. Літаки сідали в Кабулі. Я був одним із перших. Зокрема в Кандагарі відслужив рік і чотири місяці. У березні – квітні 80-го року почалися страшні втрати наших військ, бойові. Бо були й небойові втрати, через те, що 18-ти річні хлопці ще не вміли користуватися зброєю, як треба. Самостріли. Нещасні випадки. Ми вчили, щоб і вижити, і захистити себе могли. Мій земляк із села Веселого не повернувся звідти», - каже ветеран Афганістану Олександр Наметченко.
Source: Оригінальне
«Служба моя розпочалася 30-го грудня 79-го року. У 80-ому служив у Ташкенті. Тоді якраз наші почали гинути, страшні були втрати. Я почув. Вирішив поїхати і навчатися воїнській справі. Після - одразу у Афганістан. Потім знову повернувся до Сімферополя навчатися, а потім знову в Афганістан. І так кілька разів. Майже чотири роки війни. Став прапорщиком. Потім мене перевели до Одеського воєнного округу, останні роки ніс службу тут, в Запоріжжі, на Уральських казармах аж до дембеля», - розповідає ветеран Афганістану Павло Луценко.
Source: Оригінальне
Учасників бойових дій на території інших держав, котрі віддали своє життя, вшанували молитвою та хвилиною мовчання. Із прапорами та квітами прийшли й учасники нинішньої російсько-української війни на Сході країни.
«У 86-ому по призиву батьківщини прийшов служити до лав радянської армії. Після «учебки» зразу 23 листопада 1986 року я вже попав в Афганістан. Після Майдану вже всі пішли воювати, тому що треба було захищати батьківщину. Треба було відстоювати нашу незалежність. З першого серпня я був зачислений в 92 бригаду. До поранення 15-го січня. Коли я отримав контузію. І після цього лежав в госпіталях. Дослужував уже. На дємбєль уже вийшов у вересні 15-го», - каже ветеран Афганістану та АТО Ігор Маринюк.
Мітинг завершився покладанням квітів до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам.
Source: Оригінальне
Source: Оригінальне
