У ніч проти 18 жовтня російські військові завдали шість ракетних ударів по Запоріжжю. Одна з ракет влучила в житловий будинок, що в центрі міста. Відомо про двох загиблих, повідомили в Нацполіції Запорізької області.
Кореспонденти Суспільного Запоріжжя побували на місці події та поспілкувалися з очевидцями.
Олена — мешканка пошкодженого будинку згадує, що була вдома, коли почула страшний удар:
"З балкона попадали якісь блискавки, вікна тремтіли, весь будинок, страшно. Я мешкаю на другому поверсі, 6 під'їзд, вилетіли вікна, машину пошкодило. Відчуття страху, швидко це не мине. Ми всі спілкуємося, добре знали Дениса, який загинув та його дівчину, коли йдуть молоді люди - це трагедія".
Марина, мешканка пошкодженого будинку розповідає, що мешкала на 5 поверсі, куди влучила ракета:
"Однієї кімнати взагалі нема. Добре, що всю ніч ми не ночували вдома. Дуже шкода тих людей, які загинули. Це дуже страшно".
Слава Піскун, мешканець сусіднього будинку говорить, коли почув вибух вперше, вирішив вийти на вулицю:
"Люди стояли на вулиці, не пускали в будинки. Один хлопець почав казати, що там хлопчик десь на третьому поверсі і батько хлопця. Ми почули як хлопчик кличе під завалами, він сховався. Потім вже, як його розібрали протягом пів години, як виявилося, він сидів між туалетом та стінами, живий,".
Ольга, донька жительки пошкодженого будинку каже: в пошкодженому будинку живе її мати, квартира якої припала на епіцентр вибуху:
"Ми були тут, як тільки це трапилося, дякувати Богу мама була на зв'язку, з мобільним телефоном вона вийшла до коридору. У мами складена ще з початку війни тривожна валізка, де документи, з речей вдалося взяти куртку, чоботи змінні, в решта — в тій кімнаті, яка повністю зруйнована, якої немає. Вона почула перші вибухи, вийшла до коридору. Це і врятувало їй життя".
Олена, мешканка будинку говорить, не відразу зрозуміла, що сталося:
"Спочатку якась розгубленість, не могла зрозуміти, що сталося, зрозуміла, але не знала, що робити. Потім якось зібралася, встала, зрозуміла, куди зайти не можу, там все обвалилося, дірка...Я живу сама. Все, що було мені потрібне в тій кімнаті, якої вже немає. Там і речі, комп'ютер. Двох кімнат немає, стелі немає, підлоги, мені навіть не дали туди зайти".
Марина, мешканка 5-го поверху пошкодженого будинку, цієї ночі не ночувала вдома. Про влучання ракети їй повідомил сусідка:
"Моєї квартири нема, повністю вона знищена. Сусід з 4-го поверху, молодий хлопець загинув. Дуже шкода".
Анна, працівниця медичної лабораторії, розташованої в пошкодженому будинку, про обстріл дізналася ще вночі від керівництва і зранку приїхала на роботу:
"Перший маніпуляційний кабінет дуже пошкоджений, працювати там не можливо, у другому відпав тілька кахель. На щастя, працівників тут не було, ніхто не постраждав".
В пошкодженому від російського обстрілу будинку мешкала родина переселенців з Гуляйполя. В березні минулого року Тетяна разом з чоловікам, синами і 90-річним бітьком приїхали до Запоріжжя. В цьому будинку винаймалижитло. Їхня квартира не зазнала суттєвих руйнувань. Родині немає де жити, родичів у них також немає. Сподіваються, що їм дозволять повернутися на ночівлю.
Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram
