Повітряні тривоги, що тривають годинами, загроза ударів КАБами та постійні безпекові виклики — у таких реаліях уже п'ятий рік поспіль живе та навчається прифронтове Запоріжжя.
Як в таких умовах організувати якісний освітній процес? Хто відповідає за безпеку дітей в укриттях та під час «дистанційки»? Що загрожує батькам, які халатно ставляться до занять, та як законно змусити владу відремонтувати шкільне сховище?
Про це в інтерв'ю Суспільне розповіла членкиня постійної депутатської комісії з питань освіти Запорізької міської ради Катерина Звєрєва.
Чи мають право батьки самостійно, керуючись виключно безпековими міркуваннями через загрозу обстрілів, перевести дитину на дистанційне навчання?
Безумовно, остаточний вибір форми навчання для дитини завжди залишається за батьками. Водночас варто прояснити важливий нюанс щодо термінології: так званий «змішаний формат» — це не окрема юридична форма навчання, а лише специфічний спосіб організації очного процесу. Його впроваджують вимушено. Наприклад, коли шкільне укриття за своїми технічними характеристиками чи площею не здатне одночасно вмістити всі класи. У таких випадках адміністрація закладу чергує дні чи тижні: частина дітей навчається у стінах школи, а частина — в цей час займається онлайн.
Чи може адміністрація школи наполягати на обов'язковій присутності учня на очних заняттях, якщо обстріли міста є регулярними?
Школа має законне право вимагати від дитини виконання освітньої програми та залученості до навчального процесу як такого. Проте реалії воєнного стану вимагають гнучкості. Якщо дитина захворіла, має гостру реакцію на стрес через безпекову ситуацію або виникли інші поважні сімейні обставини, батьки мають повне право залишити її вдома.
Єдина та обов'язкова умова — оперативно попередити про це адміністрацію чи класного керівника із зазначенням причини. Оскільки навчальний заклад несе пряму відповідальність за безпеку та життя кожного учня під час занять, керівництво повинно чітко володіти інформацією про точне місцеперебування кожної дитини.
Чи передбачена відповідальність для батьків, якщо дитина не відвідує школу саме через безпекові побоювання?
Закон карає не за те, що дитина з міркувань безпеки перебуває вдома, а за те, що вона взагалі не залучена до освітнього процесу. Згідно із Сімейним кодексом України, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, яка в нашій країні є обов'язковою.
Тут працює простий алгоритм: якщо батьки обрали онлайн-навчання, дитина має регулярно підключатися до уроків і виконувати завдання. Тоді жодних питань чи претензій бути не може.
А якщо обрано очний формат, учень має ходити до школи. Якщо ж виникають форс-мажори, про кожну відсутність потрібно офіційно звітувати.
Я наполегливо рекомендую батькам уникати халатності. За законом, якщо учень без поважних причин пропускає заняття протягом 10 робочих днів поспіль, а батьки не виходять на зв'язок, адміністрація закладу зобов'язана негайно передати інформацію до ювенальної поліції та служби у справах дітей.
Не варто обмежуватися лише усними попередженнями чи хаотичними повідомленнями в месенджерах. Українська система освіти вже адаптувалася до викликів війни та стала дуже гнучкою. Головне — зробити все офіційно: обрати комфортний формат, написати заяву на ім'я директора та сумлінно підходити до навчання.
Чи мають право батьки забрати дитину зі шкільного укриття безпосередньо під час повітряної тривоги?
За загальним правилом, під час повітряної загрози адміністрація закладу не має права відпускати дітей, адже це наражає їх на небезпеку. Проте ми чудово розуміємо специфіку Запоріжжя як прифронтового міста, де тривоги можуть тривати годинами або ж лунати з інтервалом у 30 секунд після відбою.
Тому до цього питання потрібно підходити з погляду здорового глузду. Якщо триває активний обстріл міста (наприклад, летять КАБи), жоден відповідальний педагог не відпустить дитину на вулицю. Але якщо уроки вже завершилися і триває затяжна тривога, адміністрація зазвичай іде назустріч батькам, які прийшли особисто забрати дитину під власну відповідальність.
Хто юридично несе відповідальність за безпеку дитини під час навчання?
Тут діє чіткий розподіл зон відповідальності:
- за очного (зокрема змішаного) навчання: з моменту, коли дитина прийшла до закладу, і до завершення занять за її життя та безпеку повністю відповідає школа.
- За дистанційної, сімейної чи екстернатної форм: уся відповідальність покладається виключно на батьків. Де саме перебуває школяр під час тривоги і чи спустився він у безпечне місце — це обов'язок родини. Жодних претензій до вчителів у цьому разі бути не може.
Чи може Департамент або Управління освіти примусово змінити форму навчання для конкретної дитини? Наприклад, якщо під час атестації виявиться, що онлайн-навчання дало низьку якість знань?
Ні, органи управління освітою не втручаються в індивідуальний педагогічний процес і не можуть примусово переводити дітей через оцінки. Чиновники таким не займаються.
Проте якість знань має значення, і тут рішення ухвалює сама школа: якщо дитина перебуває на дистанційному чи сімейному навчанні, але систематично ігнорує заняття, не виконує програму і залишається неатестованою, педагогічна рада закладу має законне право не перевести її до наступного класу. Примусити змінити форму навчання жодна інстанція не може, але й відповідальність за результати цього вибору родина та школа ділять спільно.
Якщо батьки вважають, що шкільне укриття є недостатньо безпечним або облаштованим, чи мають вони важелі впливу, щоб змусити привести його до ладу?
Безумовно, і це нормальна практика. Батьки мають повне право особисто оглянути умови, в яких перебуватимуть діти. У Запоріжжі вже є реальні кейси, коли батьківська спільнота була незадоволена станом сховища через відсутність ремонту чи технічні проблеми.
У таких випадках діє законний механізм: батьки об'єднуються, фіксують усі недоліки та складають офіційне письмове звернення до органів управління освітою, профільного Департаменту або безпосередньо до депутатів міської ради (зокрема, до нашої постійної комісії чи особисто до мене). Після таких офіційних запитів виділяються кошти, і сховища приводять до ладу.
Я наполегливо рекомендую: не обмежуйтеся обуреними коментарями чи постами в соціальних мережах з фразою «Розголос». Інтернет-публікації часто не мають такої сили, як офіційне колективне звернення.
Чи можливо проводити такі інспекції укриттів батьками вже безпосередньо під час навчального року?
Так, це можливо. Звісно, з міркувань безпеки та через дію воєнного стану правила доступу до шкіл стали суворішими, тому просто так з вулиці зайти в заклад не вийде. Проте батьки завжди можуть заздалегідь домовитися з адміністрацією школи. Наприклад, попередити: «Ми — батьки такого-то класу, хочемо подивитися укриття, покажіть нам його, будь ласка». Їм обов'язково підуть назустріч і все продемонструють.
Якщо під час огляду щось не влаштовує — фотографуйте, знімайте відео, фіксуйте проблеми та пишіть звернення. Хоча, звісно, ідеально робити це ще у другій половині серпня, коли школа безпосередньо готується до старту навчального року.
Якщо права дитини чи батьків усе-таки порушуються, а діалогу немає, куди звертатися за захистом?
Перша інстанція — це завжди директор школи. Якщо його відповідь або реакція вас не задовольнила, наступний крок — територіальне управління освіти вашого району (Правобережне, Лівобережне чи Центральне). Далі за вертикаллю йде міський Департамент освіти, а також депутати профільної освітньої комісії.
Головне правило — звертайтеся виключно письмово або приходьте особисто на засідання нашої комісії. Я ще не бачила випадків, щоб управління взагалі ігнорувало офіційні листи. Реакція є завжди. Інша справа, що інколи батькам не подобається результат розгляду, але профільні органи обов'язково реагують і вивчають ситуацію. Звертайтесь офіційно, у правовому полі — вас завжди вислухають. Наша комісія ще ніколи нікому не відмовила в допомозі.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
