У Широківській громаді Запорізької області неподалік кургану виявили кам’яну стелу, ймовірно, періоду енеолітуТак званий "мідно-кам'яний вік", період переходу від кам'яного віку до бронзової доби; датується 4-3 тисячоліттям до нашої ери. За словами краєзнавців, що її знайшли, вік стели може сягати шести тисяч років. Водночас фахівці наголошують на важливості офіційного обліку таких знахідок. Так, у Запорізькому краєзнавчому музеї радять не рухати об'єкти самостійно та звертатися до науковців для їхньої подальшої консервації на Хортиці або у музейних фондах.
Про це кореспондентам Суспільного повідомили краєзнавці Валерій Кємєнов та Юрій Вілінов.
Краєзнавці Валерій Кємєнов та Юрій Вілінов у Широківській громаді дослідили стародавню кам'яну стелу — її виявили за декілька сотень метрів від кургану:
"Вона була наполовину у землі. Ми взяли з собою інструмент, перевернули її, помили, теж дослідили. Бо дуже важливо, чи є якісь там риси обличчя чи ні. Завдяки цьому можна приблизний вік встановити, — розповів краєзнавець, біолог та мандрівник Валерій Кємєнов.
За попередніми оцінками краєзнавців, виявленій стелі від чотирьох до шести тисяч років — її датували періодом енеоліту. За словами Юрія Вілінова, на поверхні стели немає доповнюючих ознак:
"Ця стела — скоріш за все, енеоліт. За часів бронзи в ній вже були б якісь "плечики", обличчя було б з посмішкою, щось вже було б зроблено, якесь умовне оздоблення".
Під час дослідження краєзнавці визначили, що стародавня стела завдовшки 155 сантиметрів:
"З гранітом нічого не сталося. Вона збереглася майже такою, як була. Єдине, що на ній видно три сліди на однаковій відстані один від одного. Отже, це тракторною бороною її зачепило. Все інше — як була 4 тисячі років, така вона і зараз".
Про саму стелу краєзнавцям повідомив їхній знайомий — саме так дослідники знайшли стародавню пам'ятку.
Втім, фахівці також радять звертатися до профільних установ, якщо були виявлені потенційні історичні предмети — так їх зможуть опрацювати та зберегти, зауважила директорка Запорізького обласного історико-краєзнавчого музею імені Якова Новицького Вікторія Водоп'ян:
"Це може бути заповідник "Хортиця", це може бути краєзнавчий музей, це центр охорони культурної спадщини, а також може бути департамент культури, як міської ради, так і обласної ради, а далі вже підкажуть, до кого конкретно можна підійти з цим питанням. І потім на місце виїдуть історики чи науковці — вони зможуть сказати, якого періоду та чи інша стела, або кам'яна баба, або надгробна плит. Саме завдяки таким стелам ми можемо визначити місце поховання і таким чином подивитися на карті, чи є це місцем охорони вже, місцем археології".
За словами музейниці, виявлені стародавні предмети бажано не рушити з місць. Після того як такі стели будуть досліджені науковцями, їх перевезуть на спеціальне місце зберігання:
"На острові Хортиця більше трошки місця і там є, де їх збирати і розміщувати, що колись там і робили. У музеї щодо цього місця менше, ми зберігаємо це або в наших експозиціях — ті, що найгарніші, ті, що трошки погірше збереглися — ми можемо їх зберігати на вулиці і показувати відвідувачам. Але, звичайно, краще, щоб вони переносилися. Тому що у такій дикій природі, вони можуть заростати травою, від погоди вони можуть псуватися, тому що, коли йде дощ, вони вибиваються і тоді на них не видно малюнки, вони погано дуже будуть зберігатися".
Попри те, що законодавчо та офіційно алгоритму поводження з виявленими стародавніми речами немає, музейниця радить жителям звертатись до профільних установ — це допоможе зберегти історію Запорізького краю.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube
