242 сухостійних та аварійних дерева планується видалити на Хортиці до кінця лютого цього року. Роботи проводяться у рамках планових санітарних заходів у штучних лісах острова.
Про це журналістам Суспільного повідомили співробітники Національного заповідника "Хортиця". Всього штучних насаджень на Хортиці близько 60%, їх утворили на острові 40-50 років тому, й вони мають незадовільний стан. Працівники відділу лісу видаляють їх за наявністю всіх необхідних дозвільних документів - у період, безпечний для острівної фауни.
"Дерева аварійні, вони сухостійні, і це відбувається постійно, протягом більш ніж 10-ти років, у рамках роботи по збереженню й відновленню хортицького лісу. Працівники відділу лісу займаються не тільки санітарними вирубуваннями, вони висаджують нові дерева, створюють розплідник. І це робить відділ із семи людей на всій Хортиці, вони постійно, цілорічно зайняті тим, щоб привести хортицький ліс в нормальний стан", – розповів Максим Остапенко, директор НЗ "Хортиця".
За словами співробітників заповідника, через кліматичні зміни, на острові збільшується кількість так званих суховершинних дерев, тому системно проводять їхнє омолодження. Дерево може здаватися нормальним, але якщо воно почало відкидати листя зверху, це знак того, що дерево за кілька років помре. Для того, аби цього не сталося і дерево могло від коріння дати нову парость, його спилюють, і такі санітарні рубки мають проводитися в усіх штучних насадженнях.
Штучні зелені насадження - акація, глидичая, клен ясенелистий - висаджені в центральній частині Хортиці на 65 гектарах. За словами завідувачки сектору охорони природи Світлани Охріменко, вони гарно акліматизувалися в степових умовах, але далеко не всі є корінними для острова породами. Тому тут відновлюють саме аборигенні природні комплекси. Зокрема, торік восени у плавневій частині Хортиці висадили 2000 саджанців дубу звичайного.
"В основному використовуємо наші місцеві корінні породи, які характерні для доби запорозького козацтва, оскільки національний заповідник "Хортиця" є історико-культурним і відновлює ландшафти саме доби запорозького козацтва. Тобто на заміну деревам, які випали через свій аварійний чи сухостійний стан, висаджуються корінні місцеві породи – липа, дуб, клен польовий, який у нас на Хортиці зростає", – зазначила Світлана Охрименко.
Залишки вирубаних дерев можуть забрати до своїх помешкань місцеві жителі, - зауважив Максим Остапенко. На острові кілька селищ без центрального опалення, й співробітники заповідника допомагають їм із твердим пальним.
"Квартальний пише: "Прошу надати мешканцям вулиці можливість взяти порубочний матеріал". І пише, скільки їм на рік треба на опалення: два куба, п’ять кубів – залежно від приміщення. З такими листами до нас зверталися. Лісники випилювали дерева, а місцеві жителі приїжджають і оці порубочні остатки забирають", – розповів директор заповідника.
Фактів незаконного вирубування дерев "чорними лісорубами" на острові, за словами Максима Остапенка, суттєво менше, ніж на материку, працівники відділів лісу й охорони природного середовища регулярно патрулюють територію Хортиці. Хіба що трапляються випадки, коли вночі можуть вкрасти вже порубані дерева.
