Вінничанин Владислав Зелениця, ветеран російсько-української війни, після звільнення із ЗСУ знайшов себе у відеозйомці, спорті та волонтерстві. Він не лише створює контент для бізнесу, а й допомагає побратимам та займається стрільбою з лука як частиною реабілітації.
"Для мене зйомка — це як риболовля. Весь у кадрі, відключений від світу, це мене заспокоює", — розповів Владислав.
Раніше він 27 місяців служив у 24 прикордонному загоні, воював на Чернігівщині та Донеччині, був навідником ПТРК та снайпером. У Мар’їнці 2022 року отримав поранення та контузії, які, розповів, досі дають про себе знати.
"Танк працював по нашому об’єкту, вибуховою хвилею зачепило міну, і вона розірвалася над моєю головою. Після цього я ще два роки служив", — згадує ветеран.
Після демобілізації Владислав почав займатися мобільною відеографією та волонтерством. Він організовує збори у соцмережах та передає військовим каски, бронежилети, дрони та маскувальні сітки.
"Я знаю, як це — шукати необхідне спорядження. Я в цьому "варився". Як можна не допомогти?", — сказав оборонець.
Крім роботи та волонтерства, Владислав активно займається спортом. Він є членом Координаційної ради з розвитку спорту ветеранів на Вінниччині й запрошує інших військових долучатися до спортивної реабілітації.
"Це відволікає, допомагає психологічно. Багато ветеранів сидять закриті вдома, а спорт може їм допомогти", — сказав Владислав.
Адаптуватися до цивільного життя йому допомогли дружина та маленький син Мирослав.
"Я хочу, щоб він виріс у мирній Україні, розвивався і був щасливим, як і всі діти", — сказав ветеран.
Попереду у Владислава нові цілі — розвиватися як відеограф та підготуватися до Ігор Нескорених 2027 року. Але головне для нього, розповідає, — жити тут і зараз, допомагаючи іншим.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
