Вінницькі винахідники все активніше патентують розробки, більшість яких стосується військово-промислового комплексу. Окрім цього, в місті триває процес реєстрації регіонального бренду "Вінницький фермер", що відкриває нові можливості для місцевих виробників. Як працює патентування, що дає міжнародна реєстрація та які перспективи у нового бренду Суспільному розповів патентний повірений України Ігор Шевченко.
За останні три роки більше 50% винаходів, які патентуються, стосуються саме військової сфери. Винахідники активно працюють над розробками для оборонного сектору, і багато з цих рішень мають перспективу виходу на міжнародний ринок.
"Кількість міжнародних реєстрацій також зросла, адже патент, виданий в Україні, діє лише на її території. Для захисту прав за кордоном потрібно скористатися міжнародною процедурою реєстрації патенту, зокрема через договір про патентну кооперацію", – пояснив Ігор Шевченко.
Серед винаходів, які вже використовуються на практиці, є антимінні черевики, системи для дронів та антидронів, тканини, що приховують тепло людини, евакуаційні багі, реактивні системи залпового вогню та турнікети. Це лише частина розробок, які допомагають військовим.
"Я працюю з заявниками з усієї України, і це характерно для всіх регіонів – активність у військових розробках зараз дуже висока", – додав експерт.
Процедура патентування та запуск у виробництво
Одна з ключових стадій – подача заявки на патент. Після цього документ проходить експертизу, що зазвичай триває 6-8 місяців для корисної моделі та до півтора року для винаходу. Під час воєнного стану процедура прискореної експертизи тимчасово недоступна, тому заявники проходять стандартні етапи перевірки.
"Головне – зафіксувати розробку в патентному відомстві. Після подачі заявки ми одразу отримуємо розписку з датою та часом реєстрації, що забезпечує пріоритетність", – розповів Шевченко.
Для виходу на зовнішній ринок українські винахідники можуть скористатися фондом відшкодування витрат на патентування в ЄС. Ця ініціатива діє вже третій рік і допомагає покрити витрати на реєстрацію інтелектуальної власності за кордоном.
"Заявники можуть самостійно обирати, як реалізовувати свій патент – через співпрацю з виробниками, міністерствами або через торгово-промислові палати", – пояснив Шевченко.
Хто подає заявки на патенти: фізичні чи юридичні особи?
За словами Шевченка, закон не встановлює жорстких обмежень щодо того хто саме має подавати заявку – фізична чи юридична особа, і заявниками можуть бути як окремі особи, так і цілі колективи.
"У мене були випадки, коли заявку подавали одразу вісім осіб – співавтори винаходу. Закон дозволяє таке, і немає жодних обмежень щодо кількості заявників", – розповів експерт.
Проте левова частка заявок надходить саме від фізичних осіб. Це пояснюється тим, що вони мають пільгові умови оплати – сплачують лише 20% від встановлених зборів. Водночас якщо в майбутньому виникне необхідність передати права юридичній особі, це можна зробити за допомогою виключної ліцензії. Такий механізм дозволяє компанії на період дії ліцензії повністю розпоряджатися патентом.
Хоча юридичні особи також подають заявки, особливо якщо йдеться про розробки в рамках службових обов’язків, природа винахідництва все ж залишається індивідуальною. Авторське право первинно належить конкретній людині або групі осіб. Тому більшість заявок оформлюють саме фізичні особи, а вже згодом вони можуть передавати права компаніям.
"Вінницький фермер": для кого цей бренд і як він працюватиме?
Майже два роки тому Вінницька міська рада ініціювала створення власної торгової марки "Вінницький фермер". Сьогодні, за словами Шевченка, цей проєкт уже набув реальних обрисів.
"Так, ми можемо говорити, що Вінницька громада отримала свій бренд. Це дуже класний проєкт із великим потенціалом", – зазначає експерт.
Заявку на торгову марку подавав департамент економіки Вінницької міської ради, який після реєстрації передасть виключну ліцензію комунальному підприємству. Саме воно надалі розпоряджатиметься правами на бренд.
Ідея бренду базується на тому, що межі територіальної громади Вінниці розширилися, включивши нові сільськогосподарські угіддя. Це стало поштовхом до створення єдиного знаку якості для продукції місцевих фермерів.
"Якщо ми говоримо про приватного підприємця з невеликим виробництвом, який має надлишок продукції, він навряд чи самостійно зайде навіть у локальну торговельну мережу. Але якщо він об’єднається з іншими виробниками, це стане можливим", – пояснив експерт.
Також під єдиним брендом продукція буде централізовано проходити сертифікацію та перевірку якості
Які товари можна продавати під ТМ "Вінницький фермер"?
Торгова марка охоплює широкий спектр товарів:
- Продукти харчування (м’ясні, рибні, хлібобулочні вироби, солодощі).
- Свіжі овочі, фрукти, насіння.
- Послуги в агросфері (вирощування культур, садівництво, лісництво).
Хоча "Вінницький фермер" – регіональний бренд, використовувати його можуть виробники з інших областей України за згоди правовласника.
"Як ми сприймаємо бренд "Львівська кава", хоча у Львові її не вирощують, так само і "Вінницький фермер" може вийти за межі громади. Якщо марка стане відомою, підприємці з сусідніх регіонів теж зможуть постачати продукцію під цим брендом", – додав Шевченко.
Водночас власник торгової марки має право контролювати якість продукції, що реалізується під цим знаком, та захищати репутацію бренду від недобросовісного використання. За словами Шевченка, таким чином, створення ТМ "Вінницький фермер" – це крок до формування єдиного знаку якості, який допоможе місцевим виробникам розширити ринки збуту та зміцнити довіру споживачів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
