Андрій Кирильчук — командир розрахунку протитанкового ракетного комплексу "Корсар" Луганського прикордонного загону, бригада "Помста". Пройшов базовий військовий вишкіл у Великій Британії. На Донецькому напрямку боронив села Іванівське, Калинівку та Бахмут. За час повномасштабної війни, йому з побратимами вдалося знищити чимало російської техніки та живої сили. За відвагу воїн нагороджений відзнаками "Відмінний прикордонник" та "За мужність в охороні державного кордону". В інтерв’ю для Суспільного він розповів про особливості роботи з "Корсаром", поділився історіями з фронту та своїм баченням майбутнього України.
Війна — це полювання
"Ми працюємо проти броні, яка намагається топтати нашу українську землю. Моя відповідальність — це завести особовий склад на позицію, організувати її та зупинити техніку, що рухається на нашу сторону", — розповів Андрій Кирильчук.
Андрій розповів, що робота з протитанковими ракетними комплексами більше схожа на полювання, ніж на традиційну війну. Задача — не просто знищити окупантів, а діяти непомітно, нестися на точний постріл у потрібний момент.
"Наша задача — зайти непомітно, бути непомітними, а в певний момент просто вийти і сказати: "Добрий вечір, ми з України", — розповів військовий.
Військовослужбовець додав, що саме така ювелірна робота дає змогу не лише захистити українську землю, а й знищити велику кількість бійців армії РФ.
"Ми не просто боремося, ми очищаємо нашу землю від загарбників", — сказав він.
Навчання у Великій Британії: основа для військової кар’єри
Андрій має вищу освіту, а на п'ятому курсі навчався в Донецькому університеті, який переїхав до Вінниці через окупацію. Але після мобілізації його життя змінилося.
"Мене мобілізували, і я потрапив до застави, де мене назвали "журналістом". Я навіть працював за цією спеціальністю, але мені не сподобалося. Тому я вирішив змінити напрямок і почав вивчати програмування. Я знайшов роботу в студії комп'ютерних ігор, але в день підписання контракту отримав повістку", — поділився Андрій.
Боєць проходив базову військову підготовку в Великій Британії. За його словами, це допомогло не тільки здолати страх перед зброєю, а й освоїти важливі навички, які знадобилися під час бойових дій.
"Я перестав боятися автомата, зрозумів важливість тактичної медицини, навчався брати полонених відповідно до міжнародних норм", — розповів командир.
Навчання дало йому не лише теоретичні знання, але й практичні навички, які стали в пригоді в бойових умовах. Зі слів Андрія, дуже важливо дотримуватися техніки безпеки під час таких операцій, а також мати чітке розуміння, як поводитись у ситуаціях, коли є можливість взяти бійців РФ в полон.
"І якраз британці наголошували, що коли берете полоненого, то лінії вогню не повинні перетинатися так, щоб зачепити побратима. Оце допомогло. Але суть у тому, що він (військовий РФ) не хотів здаватися, він підірвав на собі гранату, і я стояв від нього буквально, як від мене до камери", — поділився військовий.
Протитанковий ракетний комплекс "Корсар"
Як командир розрахунку, Андрій керує роботою з протитанковим ракетним комплексом "Корсар". Він розповів, що ця зброя має свої переваги та недоліки. "Корсар" не має великої дальності — максимум 2,5 км, однак його точність і можливість маневрувати роблять його ідеальним для таких ситуацій.
"Спочатку я працював із "ФаготомРадянський переносний протитанковий ракетний комплекс з напівавтоматичним командним наведенням по дротах", це старі радянські комплекси. Там безпека особового складу не була на високому рівні. Але коли я почав працювати з "Корсаром", зрозумів, наскільки ця розробка зручна і маневрена. Так, він має свої недоліки, але все одно для мене це надійний і зручний комплекс", — пояснив Кирильчук.
Зокрема, він зазначає, що з "Корсаром" зручніше працювати завдяки балістичній траєкторії ракети, яка без зайвих затримок йде до цілі.
Андрій додав, що важким елементом роботи є перенесення ракет, оскільки кожна ракета важить близько 15 кг.
Одним з найбільш яскравих моментів під час служби для Андрія став його перший бойовий постріл. За словами бійця, це був один з тих моментів, коли правила безпеки були порушені, але постріл вийшов ювелірним.
"Я знаходився на другому поверсі будинку в Іванівському. Мені довелося стріляти по танку, і все було не за інструкцією. Одна з ніг "Корсара" не доставала до землі, і я вистрілив через невелику щілину між плитами та деревом. В результаті ракета точно влучила в ціль. Це був постріл один на п'ятсот", — розповів Андрій.
Історія про російського військового, який потрапив в полон
Все сталося вночі, коли Андрій ніс чергування на протитанковій заставі Луганського загону бригади ОМБР. Хлопці відпочивали, і на момент, коли вони почули незрозумілий шум, Андрій вже знімав бронежилет. Раптом до окопу звалився російський військовий. Він не був озброєний і спочатку Андрій не міг зрозуміти, що відбувається.
Перед тим, як вирушити на фронт, Андрій клявся собі, що не буде шкодувати бійців РФ, який потрапить у його руки. Однак реальність виявилася іншою: він не зміг вистрілити. Андрій зізнався, що досі сумнівається у правильності свого вчинку. Врешті-решт, він дізнався, що цей чоловік, якого вони взяли в полон, звали Сергій. Він був родом із Луганської області, з села Данилівка.
Відвага та нагороди
За свою відвагу Андрій отримав кілька нагород, серед яких відзнаки "Відмінний прикордонник" та "За мужність в охороні державного кордону". Він розповів, що ці відзнаки для нього — це, перш за все, визнання колег та знак того, що він і його побратими роблять важливу справу.
Андрій впевнений, що Україна ще має пройти складний шлях, але вірить у перемогу.
"Будь-яка нація побудована на крові і боротьбі. Ми ще як нація формуємось", — підсумував він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
