За тиждень, з 20 по 26 січня, Суспільному стало відомо про загибель 29 оборонців з Вінниччини. Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Володимир Штень

Народився Володимир Штень у Вінниці 30 травня 1974 року. Після закінчення 10-ї середньої школи освоїв справу слюсаря-складальника літальних апаратів. У цивільному житті працював у сфері транспортних перевезень. Мав сім’ю, в якій разом із дружиною викохав донечку, а також був люблячим сином для батьків та гарним братом для сестрички.
Був солдатом 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Виконував військові завдання на Донеччині. Поліг внаслідок ураження керованою авіаційною бомбою поблизу села Новосергіївка Покровського району. Трагічна подія сталася 20 січня цього року.
Олександр Заболотний

Олександр народився у місті 16 січня 1966 року у Вінниці, навчався у 30-й загальноосвітній середній школі, а по її закінченню здобув робітничий фах у професійно-технічному училищі. У його трудовій біографії була, зокрема робота на заводі газових аналізаторів, а пізніше — на підприємстві «Австрія Джус Україна», якій присвятив більшу частину свого професійного життя, що обірвалося з початком повномасштабного російського вторгнення.
Олександр Заболотний був серед тих, хто у перші дні повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських загарбників. Воював гранатометником у лавах 425-го окремого штурмового батальйону «Скала» 23-ї окремої механізованої бригади. Загинув оборонець під час жорстокого бою, який разом із побратимами прийняв 12 квітня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області.
Дмитро Просеков

З перших днів війни Дмитро без вагання став на захист України. Будучи бойовим медиком, він служив у 210 та 172 батальйонах ТрО, надаючи медичну допомогу пораненим під Харковом, зокрема у селі Стариці та під Вовчанськом.
Воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Був молодшим сержантом медичної роти, де отримав позивний «Док». Надавав допомогу, евакуйовував поранених та загиблих на харківському напрямку бойових дій. Під час виконання одного із таких завдань 18 січня у санітарне авто, в якому він їхав на позицію, поцілив ворожий дрон. Життя оборонця обірвалося у 55 років. Це сталося поблизу м. Вовчанськ Чугуївського району.
Олександр Полісан

24 січня 2023 року на Донеччині загинув Полісан Олександр Петрович, 15.06.1981 р.н., житель села Уланів, який попередньо вважався безвісти зниклим.
Сергій Скороход

22 січня Вінницька громада прощалася з полеглим захисником Сергієм Скороходом. Чоловік долучився до захисту України восени 2024 року. Боронив Батьківщину на Донецькому напрямку.
Олександр Вільчинський

10 березня 2022 року в Маріуполі загинув житель Польової Лисіївки Олександр Вільчинський. Олександр народився 8 березня 2002 року у багатодітній родині в Польовій Лисіївці. Останній раз Олександр зателефонував до тітки 9 березня 2022 року й повідомив про те, що перебуває в оточені й у всіх закінчуються набої. Після цього дзвінка зв’язок із військовослужбовцем обірвався.
Олег Шарко

Олег Шарко – солдат ЗСУ, навідник танкового 1 взводу 2 танкової роти 2 танкового батальйону загинув 17 січня в районі населеного пункту Котлине на Донеччині.
Загинув у боях на Донеччині.
Юрій Мельничук

20 січня 2025 року у приміщенні казарми за місцем несення служби помер солдат Мельничук Юрій Петрович, 1 квітня 1982 року народження.
Юрій Остапов

У бою з ворогом загинув уродженець селища Муровані Курилівці , учасник AТО/ООС з 2014 року, підполковник Юрій Остапов 1968 року народження. Герой поліг 14 січня. Попрощались із захисником вчора у місті Бровари Київської області, де він проживав.
Володимир Торбинський

На фронті загинув 56-річний солдат, помічник гранатометника з Тульчина — Володимир Торбинський. Про це 20 січня інформує Тульчинська районна державна військова адміністрація. Тепер серед легіонів Небесного війська і наш земляк Торбинський Володимир Іванович, 25 жовтня 1969 року народження, житель міста Тульчин.
Олексій Базиляк

Молодший сержант Базиляк Олексій Іванович, старший оператор протитанкового взводу військової частини А4628, загинув 23 січня 2023 року під час виконання обов’язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області.
Василь Ліщун

Старший лейтенант Василь Ліщун ніс службу та захищав нас у складі 120-ї бригади на Покровському напрямку. Нині він перебував на лікуванні після хірургічного втручання, проте серця воїна не витримало і 19 січня він помер. Народився Василь 27 лютого 1974 року в Пултівцях. Працював в місцевій школі вчителем з предмету «Захист Вітчизни». Разом із дружиною виховували сина та доньку.
Іван Степанюк

Герой народився 7 липня 1992 року. Після закінчення Якушинецької школи вступив до Вінницького державного аграрного університету, де навчався за спеціальністю «Агрономія».
Був учасником АТО.
Служив механіком відділення передавальних радіопристроїв.
18 січня 2025 року загинув поблизу населеного пункту Стариця, Чугуївського району, Харківської області.
Олексій Костюк

Чоловік народився 10 червня 1987 року, проживав та навчався в селі Уладівське Калинівського району Вінницької області.
З початком повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року він залишив роботу у Канаді.
9 квітня 2022 року добровільно мобілізувався у Збройні Сили України. Протягом 2022—2024 років пройшов перепідготовку та розпочав військову службу у 184-му Навчальному центрі ЗС України.
Починаючи з травня 2024 року, був переведений у 67 окрему механізовану бригаду (ОМБР) у перший штурмовий батальйон, який приймав активну участь у боях Донецької області поблизу міста Лиман.
За останній період військової служби неодноразово виконував бойові завдання у Курській області, відбиваючи чисельні і люті атаки ворога. Три рази заходив добровільно в Курськ, це був четвертий раз. Офіційне повідомлення «Зник безвісті», а зі слів побратимів під час виконання чергового бойового завдання 5 січня 2025 року, Олексій прикриваючи своїх побратимів вогневою підтримкою з кулемета - загинув.
Віктор Тимощук

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, Герой загинув поблизу населеного пункту Надіївка Донецької області. Йому навіки 58 років.
Станіслав Чулий

На Курщині 9 січня загинув Чулий Станіслав Миколайович – мешканець Турбівської громади. Захисник був стрільцем.
Віталій Чернюк

На фронті отримав контузію, ускладнення через пневмонію, вінничанин Чернюк Віталій Васильович. Довгий час лікувався в госпіталях, але помер 10 грудня 2024 року. Був професійним спортсменом, членом Федерації дзюдо України. Неодноразовий учасник та чемпіон всеукраїнських, міжнародних змагань з дзюдо. У вересні 2022 року пішов на службу добровольцем. Був командиром саперного взводу. Виконував бойові завдання на Донеччині.
Максим Садич

Максим Миколайович Садич народився 16 серпня 2000 року у Вінниці. Навчався у Вінницькому гуманітарному ліцеї №1 імені М.І. Пирогова. Відвідував танцювальний гурток "Грація", баскетбольну та волейбольну секції, вивчав англійську та німецьку мови.
Згодом вступив до Вінницького національного аграрного університету на факультет менеджменту і права. Здобув освітній рівень магістра. Також навчався на військовій кафедрі аграрного університету.
Коли захисник навчався на магістратурі, почалося повномасштабне вторгнення. У перший день, 24 лютого 2022 року, хлопець пішов на службу молодшим лейтенантом. Служив у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони, де згодом отримав звання старшого лейтенанта.
Максим Садич брав участь у боях на Донеччині, Харківщині, Київщині. Останній бій прийняв 15 січня 2025 року у селі Приліпки Чугуївського району на Харківщині. Під час бойового завдання оборонець отримав вибухове поранення.
Без сина залишились мати, яка працює вчителем у гімназії №1, та батько – теж військовий, який несе службу на Херсонщині.
Ілля Кокуца

У боях за Україну 14 січня загинув вінничанин Кокуца Ілля Олександрович. Захиснику було 25 років. Захисник навчався на оператора БпЛА. Він 27 листопада 2024 року розпочав службу за контрактом. Взяв собі позивний Діп (від англійського deep – «глибокий»), адже був особистістю, глибоко зануреною у творчість.
Андрій Дрозд

На Курщині 16 січня внаслідок мінометного обстрілу загинув Дрозд Андрій Олексійович – мешканець Іллінецької громади. Призваний на військову службу Вінницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Солдат служив гранатометником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.
Богдан Кулак

Богдан народився 23 січня 2004 року в Селищі, де закінчив місцеву школу. Після навчання вступив до Вінницького національного аграрного університету, але завершити навчання не встиг.
Коли розпочалася війна, молодий хлопець одразу виявив бажання стати на захист рідної землі, однак йому було лише 18 років. У 19 років Богдан, таємно від батьків, вирушив до Києва, де пройшов фізичний тест і вступив до лав Третьої окремої штурмової бригади. Про своє рішення він повідомив сім’ю лише після підписання контракту.
Пройшов курс молодого бійця і навчання за кордоном. Перші бої приймав на Донеччині у вересні 2023 року. Перебував у надзвичайно складній зоні – на території Авдіївського коксохімічного заводу. У повідомленнях писав про жахливі обстріли та небезпеку. Їхній підрозділ до останнього тримав оборону та евакуйовував поранених.
5 березня 2024 року Богдан Кулак, солдат обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону, зник безвісти біля населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області.
У Героя залишилися матір, батько і сестричка.
Юрій Гундров

Народився Юрій Гундров 10 лютого 1977 року. Навчався у загальноосвітній школі №1, потім здобув фах слюсаря.
На захист Вітчизни став у липні 2024 року. Загинув під час мінометного обстрілу на Донеччині.
Владислав Рилік

У боях за Україну 16 січня загинув Рилік Владислав Анатолійович – мешканець Ямпільської громади. Солдат ЗСУ був курсантом навчального взводу.
Олександр Хитрук

Солдат Хитрук Олександр Дмитрович був призваний на військову службу другом відділом Тульчинського РТЦК та СП. Служив механіком водієм танкового взводу.
5 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Цупівка Харківської області, наш Герой-захисник загинув.
В'ячеслав Леськів

27 лютого 2024 року прийняв свій останній бій Вячеслав Леськів, 17 грудня 1997 року народження.
Чоловік був призваний у лютому 2022 року на військову службу за мобілізацією. Служив стрільцем-санітаром другого механізованого відділення першого механізованого взводу першої механізованої роти.
Володимир Борівський

Володимир Борівський народився 22 лютого 1972 року у селі Павлівка. Після закінчення Павлівської загальноосвітньої школи поступив на навчання до Вінницького педагогічного інституту.
У 2015 році Володимира Борівського мобілізували до війська. Три роки павлівчанин мужньо боронив рідну землю від російських окупантів. Після повернення до мирного життя, працював на різних роботах.
Після лікування та операції захисник проходив реабілітацію в одному зі шпиталів.
Іван Пилипчук

Іван Пилипчук народився 11 квітня 2000 року у с.Вишневе. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення місцевої школи Іван пов’язав своє життя із військом й після строкової служби підписав військовий контракт та став на захист Вітчизни. Був учасником ООС. Не зрадив військовій присязі та Україні й став на захист рідної землі, коли розпочалась повномасштабна війна.
В одному із жорстоких боїв на Курщині молодший сержант Іван Пилипчук отримав важке поранення. Одинадцять діб лікарі боролися за життя молодого бійця, але 21 січня серце Героя зупинилося.
Іван Омелянчук

22 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Терни Донецької області Іван Омелянчук загинув, але до сьогоднішнього дня вважався безвісти зниклим. Більше року рідні чекали.
Його призвали на військову службу в лютому 2023 року. Служив кулеметником стрілецького відділення.
Микола Безбородов

Молодший сержант Микола Безбородов загинув 21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Гуєвого Суджанського району на Курщині. Життя воїна обірвалося у сорок три роки.