За тиждень, з 30 грудня по 5 січня, Суспільному стало відомо про загибель 20 оборонців з Вінниччини. Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Богдан Білецький

28 грудня в Курській області, внаслідок ракетного обстрілу противником, загинув старший лейтенант, командир радіорелейної роти Богдан Юрійович Білецький, 17.04.2002 року народження.
Валерій Криворучко

Валерій був наймолодшим бійцем роти вогневої підтримки 171-го окремого батальйону 120-ї бригади тероборони. Він проявив неймовірну стійкість, тримаючи оборону Старомайорського понад 20 днів в умовах оточення, нестачі боєприпасів, їжі та медикаментів.
У лавах 120-ї бригади він виконував завдання з протиповітряної оборони та захисту ключових позицій.
Загинув у грудні під час виконання бойового завдання.
Віктор Гнатишин

24 грудня у Криворізькій міській лікарні помер старший солдат 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ України Віктор Гнатишин.
Віктор Козачок

Віктор Михайлович Козачок народився 6 квітня 1979 року в Шаргородському районі, навчався в профтехучилищі в Браїлові, після армійської служби був направлений на службу в Іраку. З перший днів повномасштабного вторгнення в Україну, став на захист держави в 21 окремій механізованій бригаді, стримував наступ ворога на Сумщині.
Оборонець загинув 13 грудня в Курській області під час виконання бойового завдання із захисту України.
Володимир Вільховий

Володимир Вільховий народився 12 вересня 1981 року в селі Білозірка. Дитинство та юність пройшли в рідному селі. Загально-середню освіту здобув у Літинській школі №1. Працював різноробочим. До лав ЗСУ був призваний по мобілізації в серпні цього року.
Мешканці Літинської громади проводили в останню путь солдата ЗСУ Володимира Вільхового, який загинув 21 грудня під час виконання бойового завдання в Харківській області.
Володмимир Швець

Народився Володимир Швець 23 січня 1977 року у селі Слобода-Шлишковецька Могилів-Подільського району. Після закінчення місцевої школи вивчився на зооінженера в Іллінецькому технічному коледжі. Разом із дружиною жив у Вінниці.
Володимир Швець воював в АТО/ООС у 2014-2017 рр. За самовідданість та мужність під час виконання бойових завдань був нагороджений, зокрема, медаллю «Захиснику Вітчизни».
А цьогоріч влітку знову мобілізувався до Збройних Сил України. Боронив Батьківщину у складі 41-ї окремої механізованої бригади, був молодшим сержантом, командиром саперної групи. Загинув 24 грудня поблизу села Павлівка Сумської області. Воїну навічно 47 років.
Костянтин Швець

Народився Костянтин Швець 7 квітня 1984 року у Вінниці. Тут зростав та навчався. Закінчив 26-ту загальноосвітню середню школу. До мобілізації у Збройні Сили України працював на будівництві, добре знався на електриці. Мав сім’ю, в якій разом із дружиною виховував 11-річну донечку.
Костянтин Швець долучився до захисту України цьогоріч. Виконував військові завдання у лавах 7-го окремого полку зв’язку. Був старшим механіком радіолокаційної станції.
Життя воїна обірвалося 25 грудня внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на Миколаївщині, спричиненої п’яним водієм, який буквально протаранив його на пішохідній зоні.
Олександр Мельничук

На Донеччині 24 грудня загинув Мельничук Олександр Євгенійович – мешканець села Приборівка Турбівської громади. Захисник був старшим солдатом, навідником гранатометного взводу механізованого батальйону.
Юрій Прокопчук

У квітні 2022 року вінничанин добровольцем долучився до лав Збройних Сил України. Воював у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Був головним сержантом, командиром взводу вогнеметників. Боронив Батьківщину на багатьох напрямках, вболівав за справу та долю своїх побратимів. Серце 40-річного воїна зупинилося 23 грудня поблизу селища Водянське Покровського району Донецької області.
Віктор Марценюк

Солдат Віктор Марценюк служив водієм-кіномеханіком клубу однієї із військових частин ЗСУ. 29 грудня в місті Немирів Вінницької області його збив автомобіль. На жаль, захисник отримав травми несумісні із життям.
Микола Здирко

Призваний на військову службу у лютому 2022 року Тульчинським РТЦК та СП, солдат Гнатишен Руслан Володимирович служив старшим водієм 1 розрахунку 2 мінометного взводу 1 механізованої батареї.
29 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, в зоні бойових дій біля населеного пункту Махновка Курської області російської федерації наш Герой-захисник прийняв свій останній бій.
Микола Федоченко

24 грудня поблизу населеного пункту Новий Комар Волноваського району Донецької області загинув житель села Чеснівка, Хмільницького району Федоченко Микола Миколайович, 1983 року народження.
Герой загинув в ході виконання службових обов'язків внаслідок стрілецького обстрілу противника, виявивши стійкість і мужність.
Олексій Лисицин

Старший солдат Олексій Лисицин із 2023 року захищав Україну на запорізькому напрямку, служачи оператором БпЛА у 118-й окремій механізованій бригаді. Він виконував завдання з аеророзвідки для артилерії, завдяки чому було знищено багато ворожих цілей. За свою професіональність та відвагу неодноразово отримував відзнаки від командування. Останній бій воїна відбувся 27 грудня поблизу села Роботине Пологівського району. Олексію було 38 років.
Олексій Стасенко

Олександр Стасюк став у військовий стрій цьогоріч. Долучився до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був старшим солдатом роти радіоелектронної боротьби. Загинув 18 жовтня під час виконання бойового завдання на східному напрямку.
Руслан Гнатишен

У Курській області загинув хоробрий солдат, водій мінометного взводу з Городківської громади Руслан Гнатишин.
29 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, в зоні бойових дій біля населеного пункту Махновка Курської області російської федерації наш Герой-захисник прийняв свій останній бій.
Руслан Сальнов

В Гайсині попрощалися з бойовим медиком Русланом Сальновим, який загинув 29 грудня внаслідок нещасного випадку. Руслан був мобілізований до ЗСУ в січні 2023 року, служив у 21 бригаді, рятуючи життя побратимів, і за зразкову службу отримав «Золотий Хрест». Він залишив матір, сестру та четверо дітей.
Сергій Горбонос

На Покровському напрямку 28 грудня загинув житель Зарванців Сергій Горбонос, який з перших днів війни служив у ЗСУ.
Народився Сергій Горбонос 18 листопада 1982 року, закінчив Зарванецьку школу. Харизматичний і цілеспрямований, щирий та відвертий, завзятий рибалка, завжди був з усміхнений. У цивільному житті Сергій працював на різних роботах адже був майстром «на всі руки», але у більшості копав криниці. Був одружений, разом із дружиною виховував доньку.
Сергій Зублевич

Захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України від агресора, воїн Сергій Зублевич загинув 10 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Роботине Пологівського району Запоріжської області.
Сергій Оніщенко

Оніщенко Сергій Анатолійович, 23 травня 1980 року народження, житель селища Крижопіль, разом із побратимами боронив українські рубежі. Він чітко знав, що його доньки та родина мають право жити у вільній державі.
Загинув у грудні 2024.
Мирослав Зюбанов

Мирослав народився 14 листопада 1974 року у Вінниці. Закінчив місцеву школу №26, після чого здобув дві вищі освіти у Вінницькому національному технічному університеті та Вінницькому торговельно-економічному інституті ДТЕУ. До початку війни обіймав посаду комерційного директора в Києві.
Під час служби Мирослав мав позивний "Марк" і воював у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Він брав участь у боях на Донеччині: у Бахмуті, під Часовим Яром, на Курахівському напрямку.
Поховали Мирослава Зюбанова о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. У Героя залишилися дружина Наталія та дві донечки.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp