Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ) у місті Погребищі, що на Вінниччині, Світлана та Богдан Бублії виховують шістьох дітей, яких забрали з дитбудинку та реабілітаційних центрів області.
Про те, як вирішили створити ДБСТ та як опікуються прийомними дітьми — подружжя розповіло Суспільному.
"Це велике щастя, переживання і радість, коли багато діток. Це дуже боялася, переживала, бо це відповідальність, досвіду не було", — розповіла мама-вихователька Світлана Бублій.
Подружжя створило ДБСТ у 2014 році. Будинок, у якому мешкають 7 років, їм придбали за гроші з держбюджету.
"Ми дружили з сім’єю, яка взяла двох прийомних хлопчиків. Спостерігали за ними: така дружня сім’я. А наша донька просила сестричку. Подумали, чому б не взяти з інтернатуУ службі запропонували одразу нам п'ять діток. У 2013 році їздили на курси, проходили навчання. Коли ж прийшов час брати діток, почався Майдан, війна. Дуже переживали, як воно має бути. Ризикнули, не шкодуємо, раді, що у нас є такі дітки", — сказав тато-вихователь Богдан Бублій.
Нині на вихованні у Світлани та Богдана Бубліїв троє дівчат та троє хлопців: дві Катерини, Вероніка, Денис, Дмитро і Сашко. Катерини — двоюрідні сестри по материній лінії, до родини Бубліїв потрапили, коли обом було по 7 років. Про своїх біологічних батьків майже нічого не знають.
"У 2014 році, в сім років, ми були в лікарні. Вони приїхали провідали нас, одразу мені сподобалися: щирі, добрі. Пам’ятаю, що я одразу татові на шию вискочила. Вони для нас, як рідна кровиночка. Я їх дуже сильно люблю", — розповіла Катерина Сокур.
"Коли я приїхав, то не говорив до батьків "тато", "мама". А якось інакше... Батьки дбають про нас, люблять нас, а ми — їх", — сказав Сашко Тимченко.
"Моя сім’я мені подобається. Дуже дружня, навіть якщо виникають проблеми, ми їх вирішуємо на місці. Сядемо і вирішуємо. І далі живемо дружньо", — сказав Дмитро Писаренко.
За словами Світлани та Богдана Бубліїв, відколи взяли дітей на виховання, то в їхньому домі завжди весело.
"Коли наші Каті були малі, у першому класі, я просив їх вірш читати, а вони не хотіли. Сховалися під стіл і казали: "Не будемо". Я їх за ноги витягав, щоб вони читали. Тепер смішно... Діма завжди тупав ногами, якщо щось було не по його. Зараз він уже серйозніший, спортсмен. Треба було звикнути до цього, було незвично. В хаті було скучно, одна дитина, а коли всі зайшли — здавалося, що багато, розгублювалися перший час. Адаптація потрібна була не лише для дітей, але і для нас", — розповів Богдан Бублій.
У коридорі Богдан та Світлана мають стіну із численними нагородами вихованців. Кажуть, що пишаються і люблять цих дітей, як рідних.
Нині, за словами методистки обласного центру соціальних служб Ірини Пригалінської, на Вінниччині створено 55 ДБСТ та 111 прийомних сімей.
"ДБСТ та прийомні сім’ї — це форми сімейного влаштування, куди приймають дітей, які мають статус "сиріт" або позбавлені батьківського піклування. У прийомні родини влаштовують від однієї до чотирьох дітей, а в ДБСТ виховують від 5 до 10 дітей", — розповіла Ірина Пригалінська.
Загалом, за словами Ірини Пригалінської, у ДБСТ та прийомні сім'ї на Вінниччині влаштували 566 дітей.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
