Роман Яковлев, начальник групи безпілотних систем 120-ї бригади Тероборони ЗСУ, розповів про еволюцію використання дронів у російсько-українській війні, важливість аеророзвідки, проблеми з постачанням дронів, а також про виклики, з якими стикаються українські військові. Він поділився досвідом з бойових дій у Бахмуті, обговорив роль волонтерів у забезпеченні армії та висловив занепокоєння щодо швидкого розвитку технологій у Росії.
До початку повномасштабного вторгнення Роман Яковлев мав зовсім інше життя. Він був власником тату-студії, співзасновником громадської організації "Лютич", яка займалася національно-патріотичним вихованням, активно волонтерив та працював у молодіжному центрі "Квадрат".
Попри те, що Яковлев був непридатним до військової служби, він завчасно готувався до можливого повномасштабного вторгнення. Він здобув спеціальність оператора безпілотних літальних апаратів і вже після 24 лютого 2022 року з позивним "Якір" приєднався до лав 120-ї бригади територіальної оборони
Зміни у використанні безпілотників з початку війни
Повномасштабна війна триває вже понад два роки, і Роман підкреслює, що підходи до використання безпілотних апаратів істотно змінилися.
"Сьогодні ми маємо значно більше різноманітних безпілотних систем. Нарешті створено окремий рід військ для БПлА, хоча процеси їхнього формування йдуть повільно", — зазначив він.
Якщо на початку війни основними безпілотниками були старі моделі, такі як Phantom 2, які мали обмежені можливості, то сьогодні Україна вже виробляє власні ударні БПЛА дальнього типу, що є суттєвим прогресом.
Найбільш затребувані дрони
Роман розповів, що для повітряної розвідки найбільш поширеним є Mavic 3. Однак він застерігає, що з постачанням Mavic виникають серйозні проблеми.
"Більшість із них постачаються завдяки волонтерам, і якщо їх постачання раптом зупиниться, ми опинимося в складній ситуації на фронті", — зазначив військовий.
Армія дронів: ефективність та проблеми
Щодо програми "Армія дронів" від Мінцифри, Роман зазначив, що центральні закупівлі безпілотників недостатні.
"Якщо один дрон на десять Mavic потрапляє до нас, це — удача. Більшість дронів отримуємо через волонтерів, — говорить боєць.
Роман Яковлєв також розповів про зростання цін на дрони. Сьогодні, щоб придбати дрон, готовий до використання, потрібно витратити близько 200 тисяч гривень. Однак це не враховує додаткові витрати на обладнання та модифікації.
Використання саморобних дронів
Згадуючи про саморобні дрони, Роман відзначив, що їх часто потрібно доопрацьовувати, і вартість вдосконалення може перевищити вартість нового дрону.
"Дрони, створені ентузіастами, зазвичай потребують значних доопрацювань, адже безпосередньо на передовій важливо, щоб техніка була максимально ефективною", — зазначив він.
Протидія російським безпілотникам
Російська армія активно використовує дрони, і Роман підкреслює, що в Україні необхідно вдосконалювати системи радіоелектронної боротьби.
"Російські війська радіоелектронної боротьби надзвичайно потужні, і ми змушені постійно адаптуватися, змінюючи частоти", — говорить він.
Однак стратегії по знищенню ворожих дронів є, але для цього необхідно швидко реагувати та використовувати унікальні частоти.
Бойове хрещення в Бахмуті
Також Роман Яковлєв розповів про свою місію в Бахмуті, яка полягала у стримуванні росіян та недопущенні оточення українських сил.
"Наша мета була максимально ускладнити дії противника, завдаючи йому значних втрат", — зазначив він.
Попри оперативне оточення, Яковлєв і його команда зуміли успішно координувати артилерійські удари.
"Ми повернулися живими, хоча були й поранення, але не серйозні", — додав військовий.
Трофеї та результати
Обговорюючи результати своєї діяльності, Роман зауважив, що підрахувати знищену живу силу ворога буває складно. Успішні вильоти давали змогу коригувати вогонь на велику кількість цілей, але точно визначити, скільки цілей було знищено, практично неможливо.
"Іноді важко оцінити, скільки саме ворогів було вражено. Ми можемо тільки бачити результати ударів", — пояснив він.
Труднощі на фронті
Серед труднощів, з якими стикалися українські військові в Бахмуті, Яковлєв підкреслює проблему забезпечення. Він вважає, що своєчасне надання ударних дронів могло б суттєво поліпшити результати операцій.
"Хлопці використовували дрони, щоб доставити провіант, боєкомплект, навіть батареї на позиції", — розповів Роман.
Дрони часто використовуються не лише для бойових завдань, але й для доставки необхідних речей, навіть таких, як планшети, які терміново потрібні екіпажам.
Крім того, на фронті використовуються різні типи дронів. За його словами, дрони літакового типу мають значні переваги, адже можуть перебувати у повітрі довше та здійснювати удари на більші відстані.
Українські розробки в сфері БПлА
"Ми маємо безліч розробок, які здатні завдавати шкоди ворогу. Наприклад, я вважаю дуже перспективним дрон “Бобер”, а також нові камікадзе літакового типу з автонаведенням", — розповів він.
Однак Яковлєв зауважив, що, незважаючи на потенціал, Україні необхідно масштабувати виробництво безпілотників, адже багато заводів залишаються невикористаними.
Використання штучного інтелекту
Українські збройні сили вже впроваджують технології штучного інтелекту для полегшення роботи операторів.
"Система автонаведення дозволяє підвищити точність і результативність, особливо у критичних ситуаціях, коли втрачається зв'язок з дроном", — зазначив боєць.
Витрати та ефективність дронів
Обговорюючи ефективність дронів, Яковлєв стверджує, що досвідчені екіпажі можуть зберегти до 30 життів завдяки використанню одного Mavic. Однак втрати дронів під час боїв є звичайним явищем.
"Під час серйозних боїв ми можемо втрачати 5 Mavics на день, і це не вважається критичним", — говорить він.
Проблеми з використанням дронів часто виникають через нерозуміння командирів щодо погодних умов.
Вимоги до аеророзвідників
Аеророзвідник повинен мати не лише технічні знання, але й фізичну витривалість.
"Це не просто сидіння на місці. Аеророзвідник має бути готовим до великих фізичних навантажень, носити з собою обладнання та навіть озброєння для захисту", — розповів він.
Яковлєв наголосив, що підготовка та дисципліна є критично важливими для успішного виконання завдань.
Геймерство як перевага для аеророзвідників
Роман Яковлєв зазначив, що геймерство може стати великим плюсом для тих, хто прагне стати аеророзвідником.
"Геймери здатні швидко приймати рішення і краще сприймають ситуацію завдяки комп’ютерним симуляторам, таким як “Арма-3” або “Контерстрайк”, — розповів він. — Ці ігри допомагають розвивати навички аналізу та адаптації до змінних умов".
Підготовка аеророзвідників: виклики та необхідність реформ
Багато військових бажають стати операторами БПЛА, але доступ до цього виду служби обмежений.
"Необхідно полегшити процедури переводу та впровадити конкурсні моменти. Люди повинні мати можливість реалізовуватися там, де вони можуть бути успішними", — зазначив боєць.
Він також підкреслив, що освітні програми часто застарілі, що ускладнює навчання нових операторів.
Підготовка аеророзвідника в умовах війни займає не менше 90 днів.
"Це не лише навички управління дронами, але й знання основ маскування, радіогоризонту та піхотної підготовки", — розповів Яковлєв.
Проблеми демобілізації
В Україні гостро стоїть питання демобілізації, особливо в контексті корупції, яка заважає належному управлінню військовими ресурсами, зазначив Яковлєв.
"Багато військових, які добровільно взяли до рук зброю у найкритичніший момент, залишаються в армії, чекаючи дозволу повернутися додому, тоді як інші можуть вирішити свої проблеми за гроші", — підкреслив аеророзвідник.
Яковлєв закликає до створення прецеденту справедливості у військових питаннях. "Люди мають право знати, коли вони зможуть повернутися до своїх родин. Ті, хто йдуть в СЗЧ, повинні усвідомлювати, що це неправильно", — підсумував він.
Висновки
Спілкуючись з Романом Яковлєвим, стає зрозуміло, що безпілотні технології стали невід'ємною частиною сучасної війни. Вони допомагають коригувати вогонь, здійснювати розвідку та, врешті-решт, рятувати життя. Проте для забезпечення ефективності їх використання Україні потрібно покращити логістику, закупівлі та підготовку фахівців.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp