"Попереджав про початок повномасштабного вторгнення": спогади мами про загиблого сина, бійця полку "Азов"

"Попереджав про початок повномасштабного вторгнення": спогади мами про загиблого сина, бійця полку "Азов"

23 лютого 2022 року російські танки вирушили до Маріуполя. Відзняти цей момент вдалося нині полеглому воїну з полку "Азов", вінничанину Роману Колмикову на псевдо "Вахр". До річниці повномасштабного вторгнення Суспільне поспілкувалося з мамою оборонця Вікторією Колмиковою.

"Мамо, я відправив цивільний одяг, і ми виїжджаємо на Азовсталь", — ці слова сказав воїн своїй мамі Вікторії.

Історія бійця Романа Колмикова
Скріншот з відео. Особистий архів Романа Колмикова.

20-річний захисник служив у Збройних Силах України з 2020 року у полку "Азов". Був навідником зенітного артилерійського відділення.

"Він хотів бути поруч з героями, людьми, які вже були професіоналами і брали участь в бойових діях. Ідеалісти приєднувалися до оборони Маріуполя. Мій син вважав себе націоналістом", — зазначила Вікторія Колмикова.

Історія мами загиблого бійця з Вінниччини
Особистий архів Вікторії Колмикової

Повномасштабне вторгнення Роман Колмиков зустрів у селі Юр'ївка на Донеччині. За місяць перед цим брав участь у розвідувальній операції на судні "Донбас" і попередив про наближення повномасштабної війни.

"Була провокація з боку РФ. Ми це відчували. Скоро буде повномасштабне вторгнення", — згадує слова сина Вікторія Колмикова.

Історія мами загиблого бійця з Вінниччини
Особистий архів Вікторії Колмикової

Про подробиці боїв та участь у них Роман мало розповідав. Він завжди залишався міцним і впевненим, зазначила мати загиблого оборонця.

"Ніхто з них в тому пеклі не вислав жодного повідомлення про страх, або побоювання. Вони писали, що все добре, що живі", — сказала Вікторія.

Історія мами загиблого бійця з Вінниччини
Особистий архів Вікторії Колмикової

Лише в одній з останніх розмов син поділився, що шокований, як розстрілюють місцеве населення. Людям навіть не дали шансів залишити Маріуполь.

“Сказав, якщо ти дивилась фільми про Другу світову, то, мама, не війна. Тут пекло. Ми забігаємо відстрілюватись в житловий будинок, а там цивільні", — розповіла Вікторія Колмикова.

В останнє із сином Вікторія розмовляла 15 березня, наступного дня Роман загинув.

"Вони вийшли на завдання. Син став перед танком і куля снайпера потрапила в його серце", — розповіла мама.

Про загибель сина — жінка дізналася із соцмереж. Поховати сина змогли лише за 7 місяців.

"Поховали 14 жовтня. Ми чекали його довго, тіла обміняли", — додала Вікторія.

Історія мами загиблого бійця з Вінниччини
Фото: Суспільне Вінниця

На сайті президента, 26 березня, було опубліковано наказ нагородити посмертно орденом “За мужність” Романа Юрійовича Колмикова.

Тепер жінка підтримує інших матерів, які втратили дітей у війні, і пояснює, чому їхні діти стали захищати Україну.

"Я розповідаю, не для того аби закликати інших брати до рук зброю. Я хочу, щоб наш народ поважав себе і цінував себе", — підсумувала Вікторія.

На початок