Відродити давнє ремесло та знайти учнів, аби передати свої знання, має на меті Петро Сауляк. Він — майстер із виготовлення солом’яних брилів. У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї запрацювала його майстерня брилярства. Про особливості цієї справи, а також який матеріал найкраще підходить для виготовлення літнього головного убору, чоловік розповів в ефірі Українського Радіо Вінниця.
Перші письмові згадки про брилярство датуються 10 століттям, розповідає Петро Сауляк. Активний час використання цих головних уборів — з 15 по 20 століття. Почали робити їх у селах. Носили такі головні убори й заможні люди. Коли ручна праця перестала користуватися попитом, виникло виробництво та нові матеріали для головних уборів, все ж брилярство залишилося.
"Бриль був обовʼязковим елементом літнього одягу у чумаків. Тому що тривала дорога “соляним шляхом” у літню пору вимагала широкополих брилів від сонця та палючого вітру. Чумаки або сиділи на возі, або йшли за возом під гору. Вони майже не нахилялися, тому брилі були у них широкополі. Носили брилі й кобзарі. Вони мандрували від ярмарку до ярмарку, від села до села. Багато з них були сліпими. Їх супроводжували поводирі. І вони теж носили всі широкополі брилі”, — розповідає Петро Сауляк.
Плести брилі чоловіка навчив батько. Цією справою займається 31 рік. На його думку, за цей час сплів майже дві тисячі виробів.
"Мені подобається ця справа. Сподіваюся, що й інші полюблять його. Полюбив я за те, що відкрив такі властивості, здавалося б, такої банальної продукції, як солома. Бо я звик, що це корм тваринам, будівельний матеріал, а виявляється, що вона може бути ще прекрасним, чудовим виробом для брилярства, аплікації, для різних художніх виробів".
10 червня в обласному краєзнавчому музеї майстер провів перше заняття. На нього зареєструвалися 35 учасників. Задоволений. каже, такою кількістю, але радітиме більше, коли побачить перші результати тих людей, які прийшли. Загалом планує провести чотири заняття. На них покаже, як плететься бриль, розповість про техніку, а таких більше 10, як пошити та закласти форму бриля — круглу чи еліпсоподібну. Як правило, каже, лише 5-10% людей знають розмір своєї голови.
З якої соломи найкраще плести бриль
Саме червень — та пора, коли можна прийти у поле і заготовити матеріал, з якого виходять різні брилі, розповідає Петро Сауляк. У першій декаді квітня, каже, у нього, наприклад, вже кінчилася солома.
“Коли ви зайдете в інтернет і наберете “Купити солом’яний бриль”, то буде безліч картинок, і серед них саме солом’яних брилів буде десять, можливо, 20-25%. Будуть брилі і з соломи, і з рафії, і з баобабу, бамбука — з різних матеріалів рослинного походження. З цим ще можна погодитися. Але там буде і синтетика. Але коли ви введете “Купити брилі із соломи ручної роботи”, то вам і покажуть вироби ручної роботи. Але брилем має називатися той виріб ручної роботи, який зроблений з рослини культури злакових, стебло яких називається солом’яним. Це жито, пшениця, овес, ячмінь. У наших регіонах не вирощується така культура, як рис, в якої чудова солома".
Найкраще для плетіння бриля підходить жито, каже чоловік.
"У нього довга солома. Воно добре вибілюється на сонці, майже до ідеального білого кольору. Легко плететься. Майже недоліків не бачу. Єдине, коли береться верхня соломина, на якій тримається колосок, вона товстіша трішки біля вузла і дуже тоненька біля колоска. Але це легко нівелюється під час плетіння. Це не є проблемою".
Пшениця — теж чудовий матеріал для виготовлення головного убору, розповідає Петро Сауляк.
"Вона гарна, міцна, товстіша, грубша в роботі. Але в неї проблема — вона коротша. Тому що селекція на виведення сортів йде в сторону низькорослості, щоб змінити структуру в збиранні врожаю зерна і колосу, щоб збільшити кількість зерна, більше її обробляють препаратами проти вилягання. Соломина у такому випадку не росте інтеркалярно між вузлами, а вона просто набуває потовщення. І така товста солома теж використовується мною, але не у брилях, а при виготовленні пляжних сумочок. Гарний матеріал. Важче пшениця вибілюється. Вибілювання проводиться лише сонцем, жодних інших засобів немає.
Овес — теж хороша культура. У нього довга товста соломина. Відбілювання добитися практично неможливо. Я вважаю його рекордсменом природного блиску. Запитують, яким лаком покривали. Ніяким. І рідко використовується така культура, як ячмінь ярий і озимий. Моя перша робота була з ячменю".
Коли краще заготовляти солому
Жито для плетіння брилів краще збирати, коли воно закінчує цвісти або ж уже відцвіло. Пшеницю — коли починає цвісти.
"У цих культур є така фаза дозрівання, як молочна спілість. Солома в цей період буде легенька, дуже легко буде плестися, але вона буде мати проблему, яка відіб’ється на тривалості життя бриля. Наступна фаза — молочно-воскова спілість — коли важче роздушити зерно. Це майже ідеальна пора для збирання соломи для бриля. Тут співпадає якість матеріалу, легкість роботи з ним і довговічність бриля. Під час фази воскової спілості, коли зерно вже тверде, то можна теж брати цю солому. Вона важка буде в роботі, її треба буде довше замочувати, з нею важче працювати. Але і це не проблема. Бо бриляр тішитиметься, що в нього є солома. Більша радість, коли ця солома зібрана вчасно".
Скошену солому за можливості варто залишити на місці тонким шаром. Коли такої можливості немає, то потрібно зв’язати її в снопи та, принісши додому, розвʼязати й розстелити.
"Це жива природа, вона дихає, вона розігріється. Якщо ви залишете до ранку, то вона спариться, і солома може почорніти. Ви тільки витратите час і зіпсуєте матеріал. Розстеліть, висушіть. Бажано щодня двічі-тричі перекидати. Навіть якщо дощ випадає — не проблема. Коли солома висохла — ви її розбираєте: колоски — курям, вузли — в компост на сміття, і лишаються лише голі і чисті стрілки при розбиранні. Я завжди це роблю в двох ящичках".
Соломинки ж перед роботою Петро Сауляк калібрує не по довжині, а по товщині.
