19 об’єднань співвласників багатоквартирного будинку створили у Вінниці з початку 2023 року. Що потрібно, аби створити ОСББ, які його переваги та особливості роботи під час війни — про це в ефірі Українського Радіо Вінниця розповів начальник відділу по розвитку ОСББ міської ради Ігор Іванов.
“ОСББ — це обʼєднання співвласників багатоквартирних будинків, неприбуткова юридична особа, створена власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їх власного майна, також утримання, управління та використання спільного майна”, — каже Ігор Іванов.
За його словами, наразі це найпрогресивніший юридичний інструмент та громадсько-правовий для управління та утримання багатоквартирних будинків. Така практика, каже, поширена в західних країнах.
Як створити ОСББ
“Щоб створити ОСББ, потрібно три ініціативних співвласники, щоб створити ініціативну групу. З цього все починається. Далі я рекомендую звернутися в ресурсний центр підтримки ОСББ у Вінниці, який працює за підтримки Вінницької міської ради і створений для того, щоб безкоштовно надавати послуги з консультації та допомоги в оформленні документів, проводити розʼяснювальну роботу щодо ОСББ, — каже Ігор Іванов.
Отже, створити ініціативну групу, зібрати інформацію щодо співвласників, підготувати проєкт назви, проєкт статуту, зрозуміти, хто буде очолювати обʼєднання, підготувати згідно законодавства збори, провести їх, подати пакет документів до реєстратора”.
Переваги ОСББ, на думку Ігоря Іванова
Перевагами створення ОСББ Ігор Іванов називає такі:
- "Можливість обирати форму управління своїм будинком чи через статутні органи ОСББ або укладати договір на управління з управителем або управлінською організацією. При чому, якщо не подобається, то договір можна розірвати і укладати до тих пір, поки ви не знайдете ту організацію, яка найбільше підходить вам".
- "Можливість формувати кошторис та розміри внеску на управління будинку загальними зборами. Всі рішення, важливі для ОСББ, приймаються загальним зборами співвласників".
- "Можливість планувати об’єм і хід ремонтних робіт, капітальних, конструктивних".
- "Можливість брати участь у державних і місцевих програмах підтримки співвласників. Наприклад, із фондом держенергоефективності, по співфінансуванню міської ради. Є така цікава програма у нас — “Перший капітальний ремонт” одного з видів конструктивного елементу після створення ОСББ за кошти міської ради. Може бути черга, якщо багато ОСББ подали заявку. Якщо будинок уведений в експлуатацію до 1970 року — то це два конструктивних елементи, але не протягом одного року.
Також міська рада за умовами співфінансування 30/70, де 70% — частка міського бюджету, проводять ремонтні роботи. Можна взяти участь у програмі держенергоефективності, де до 70% держава відшкодовує на енергоефективні заходи по будинку. Найбільш затребуваними конструктивними роботами є ремонт даху. Він дороговартісний і має великий об’єм робіт. Далі це ремонти ліфтів, ремонт мереж електропостачання внутрішньобудинкових, водопостачання, водовідведення".
- "Можна оформити майнові права на прибудинкову територію. Так зробили 155 обʼєднань. І згідно із цільовим призначенням земельної ділянки можуть там облаштовувати чи паркомісця, чи спортивні майданчики, можуть обгородитися".
- "Можливість використання спільного майна з ціллю поповнення рахунку ОСББ. Це, наприклад, приміщення можна здавати в оренду, можна використовувати площину будинку для реклами, ті ж самі ліфти".
Коли створюється ОСББ, то потрібно від пів року до півтора, щоб зрозуміти, як працює законодавство, як оформлюються протоколи загальних зборів, як укладається договір із підрядними організаціями, з іншими надавачами послуг, як взаємодіяти із співвласниками, каже Іванов.
“Співвласникам також треба зрозуміти, що створення ОСББ — це “злам свідомості”. Тому що там, де ОСББ створено, всі чекають, що треба дзвонити в міську раду, і міська рада відповідає за їхнє майно. Важливо зрозуміти, що будинок, несучі конструкції, дах — це не міської ради. Це співвласність мешканців, які мають там приватну власність. І вони чекають, що за них все зроблять. Коли є ОСББ, то люди через пів року, рік розуміють, що це їхня власність, їхня відповідальність. Але минає певний час, поки вони зрозуміють, як це працює”.
"У нас не укриття, а приміщення для тимчасового перебування людей"
Актуальність створення ОСББ залишається і під час війни, каже Ігор Іванов. З початку повномасштабного вторгнення, зокрема, люди спільними зусиллями облаштовують в будинку приміщення для тимчасового перебування під час повітряної тривоги.
“Жодного будинку, є ОСББ чи ні, для укриттів немає. Це не укриття. Є певні вимоги законодавства. Є протирадіаційне сховище, є укриття, є найпростіше укриття. Там є ряд певних норм, які мають бути дотримані. Будинки багатоповерхові не підходять під цю класифікацію. Тому у нас не укриття, а приміщення для тимчасового перебування людей під час повітряної тривоги. У будинках, де є ОСББ, є такі приміщення. Там об’єднання за свої кошти облаштовує їх, тому що це їхня власність”.
Міська влада, каже Іванов, опікується садочками, школами, лікарнями, спортивними та культурними закладами. Оскільки приміщення будинків належать ОСББ, то відповідають за них саме співвласники.
“Там протипожежний стан має бути приведений до норм чинного законодавства, санітарний стан, сидячі місця, вода, шанцевий інструмент, протипожежні засоби, запас їжі. Якщо говорити про осінньо-зимовий період, то мають бути облаштовані пункти обігрів: генератори, засоби обігріву, посуд для приготування їжі. Якщо, наприклад, пару днів не буде електропостачання, то люди мають там обігрітися, приготувати їжу. Все, що стосується укриттів, то це зона відповідальності об’єднаних співвласників. Тому що вони роблять це насамперед для своїх мешканців”.
"Мешканці будинку цим всім користуються”
Любов Романенко пʼять років як голова ОСББ будинку по вулиці Данила Нечая, 77 А .
“Будинок зданий в експлуатацію у 1993 році. Ми ОСББ утворили у 2018 році. За цей період ми поміняли труби холодної води у підвалі, гарячої води, каналізацію. Опалення безкоштовно міська рада нам зробила. Замінили два ліфти, зробили дах. Ми це все зробили за програмою “30/70”. 30% оплатили мешканці, а 70% вартості — міська рада”.
Від початку повномасштабної війни, каже Любов Романенко, підвальне приміщення облаштували для тимчасового перебування під час повітряної тривоги.
“Ми зробили “суботник” і у підвальному приміщенні ми все прибрали, побілили, поставили дивани, столи, генератор, біотуалет, вода, приймачі, свічки, чайники, чай, кава — все, що з нас вимагали, ми все туди по плану поставили. Мешканці будинку цим всім користуються”.
Читайте також
- У Вінниці презентували проєкт для підвищення енергоефективності малих і середніх агропідприємств
- Безкоштовні медичні огляди для переселенців та вінничан: як працює бригада Рубіжанської лікарні у Вінниці
