Вʼяжуть теплі шкарпетки для оборонців, а нині — іграшки та аксесуари, аби вторгувати гроші для захисників. Так волонтери, яких у Польщі зорганізувала навколо себе Світлана Панасюк, допомагають українським військовим. Дівчина родом із села Павлівка Хмільницького району. Навчається у польському місті Ополе. Там і волонтерить на підтримку українських оборонців.
Світлана розповідає, що з початку повномасштабного вторгнення донатила на перевірені рахунки. Інколи, каже, купувала речі, в яких була потреба у захисників на фронті, і передавала все через волонтерів.
"Якось на початку грудня тут, в Ополе, створила невелику акцію "Миколай для ЗСУ" , в якій ми зі знайомими зібрали і закупили дві великі коробки солодощів, шапок і хімічних обігрівачів для хлопців. Моя мама попросила також вислати дві пари в'язаних нею шкарпеток", — розповідає Світлана.
Згодом від військових отримали подяку за посилку, а ще прохання: надіслати більше шкарпеток, бо ті були теплими, але вистачило лише двом людям.
"З того часу стала тут, у Польщі (і не тільки, бо відкликаються і з Чехії, Німеччини, Данії і навіть із США), шукати українських дівчат-рукодільниць, з котрими ми й почали в'язати шкарпетки. За час існування нашої ініціативи про нас дізналось і долучилось також чимало польок, котрі в'язали з нами. Ми навіть організовували "в'язальницькі" зустрічі і в'язали (також вчилися в'язати) разом! Наразі активних в'язальниць маємо більше двохсот людей в різних містах і країнах", — розповідає волонтерка.
Пряжу здебільшого просять у поляків. Рукодільницям-волонтеркам ті віддають або запаси від мамів, бабусь, котрі раніше в'язали, або ж непотрібний чи старий вовняний одяг, який можна розпустити на нитки. Надсилають речі з усієї Польщі.
"У зимовий сезон ми з дівчатами в'язали шкарпетки, купували хімічні обігрівачі, рукавиці, шапки, супи швидкого приготування, солодощі — і висилали все через мою добру знайому волонтерку у Кракові. Вона займається постачанням мілітарних речей до хлопців. Загалом вислали більше 500 пар шкарпеток разом з усім вище перерахованим".
Нині потеплішало, каже Світлана, і "шкарпетковий сезон" закінчився. Втім волонтерки продовжують і надалі вʼязати шкарпетки, але зберігають поки їх кожна у себе вдома, аби надіслати захисникам у наступному зимовому сезоні.
"До речі, в'яжемо ми не тільки у Польщі: кілька дівчат у різних регіонах України відкликаються і також в'яжуть шкарпетки, висилаючи їх поштою до наших знайомих волонтерів в Україні. Тому, якщо хтось би хотів до нас долучитись, то будемо дуже вдячні! Навіть якщо немає пряжі або спиць — ми все відправимо. Головне — це бажання допомогти і вміння в'язати , — каже Світлана Панасюк.
— Шкарпетки в'яжемо з душею: до кожної в'язаної пари вкладаємо всередину цукерку і/або ж маленьку записку до солдата. Хлопці нам дають зворотні коментарі про те, що знайти солодощі, які ти не очікував отримати, всередині шкарпеток — дуже приємно. Це морально мотивує і підтримує їх".
Серед таких мотиваційних речей для захисників є й малюнки від дітей волонтерок.
Наразі, розповідає Світлана, вʼяжуть іграшки для дітей та роблять аксесуари. Усе планують продавати, а з отриманих коштів купувати хлопцям літні речі та білизну.
"Вже недавно була "проба пера" з продажем в'язаних речей і біжутерії на місцевому ярмарку рукодільних речей. Маємо добрі результати: зібрали пів тисячі злотих і на них закупили й відправили 40 футболок хлопцям. Тому плануємо і надалі продовжувати. Зараз ми на етапі поповнення нашого асортименту і пошуку наступних ярмарків", — розповідає Світлана Панасюк.
А ще, каже, створили сайт, де аксесуари й іграшки пропонуватимуть за донат: левова частка з продажу піде на закупку літніх речей та білизни на оборонців, інша — на закупку матеріалів до поповнення наявності товарів.
Наразі ж поки про посилки захисникам та відгуки звітують на Facebook-сторінці Skarpetki dla Ukrainy — Polska.
"Хочу подякувати нашим бджілкам-трудівницям, котрі в’яжуть, торочать та збирають круті подарунки для наших захисників, волонтерам, котрі іноді роблять неможливе можливим в найкоротші терміни, а також ЗСУ за мужність та невтомну оборону нашої Батьківщини", — каже Світлана Панасюк.
