16 квітня Вінниця вдруге зустрічає Великдень із початку повномасштабного вторгнення. Починаючи із закінчення комендантської години до Спасо-Преображенського кафедрального собору почали сходитись віряни, щоб освятити великодні кошики та помолитися за перемогу України.

За підрахунками Суспільного на ранкову службу біля собору зібралося кілька тисяч людей.


У руках у них кошики різного розміру та форми. Люди несуть пасхи, крашанки, писанки, ковбаси та сало, сир, сіль, дехто освячує й воду.

Людмила Паламарчук розповідає, прийшла з донькою. Каже, минулого року через повномасштабне вторгнення залишилася вдома.

"Минулого року побоялись, а цьогоріч прийшли просити у Бога мирного неба для наших захисників, щоб швидше настала перемога України", – каже Люмила Паламарчук.

А ось Олена Зінченко каже, освячує великодні кошик щороку, минулий – не був виключенням.
"Звісно ходимо до церкви, молимося, зараз це надважливо. Хочуться щоб вдома був спокій, мир. Принесла сьогодні святити пасочку, крашанки, сіль, сир і воду", – розповідає Олена Зінченко.

О шостій ранку розпочалося освячення, опісля – Божественна літургія. Великодні кошики освячують щогодини. Про це Суспільному розповідає Секретар Управління Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України протодиякон Владислав Демченко.

"Сьогодні освячення у нас розпочалося з 6:00 до 7:00. Потім з 7:00 до 9:00 правилася святкова Літургія, після якої освячення продовжиться і буде тривати допоки будуть приходити люди і поки не розпочнеться вечірнє богослужіння, тобто до 16:00", – каже Владислав Демченко.

Додає, освячувати великодні кошики почали відучора, 15 квітня. Минулого року, каже Владислав Демченко, була така ж кількість людей як і цьогоріч.

"В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала проти України російська федерація, практика освячення великодніх кошиків, починаючи з суботи, стала ще більш актуальною. З одного боку, вона дає можливість уникати скупчення людей біля храму, які, аби освятити паски, чекають поки закінчиться богослужіння. З іншого боку, вона дає можливість прийти до храму і стареньким бабусям, і дітям, які не зможуть вистояти нічну службу. Якщо говорити про Преображенський кафедральний собор у Вінниці, то порівняно з минулим роком до храму прийшло приблизно стільки ж людей. Освячення відбувалося з 11:00 до 21:00. Для перших парафіян молитви прочитав митрополит Симеон, а потім це робили священники. Вони виходили до людей по мірі заповнення храму. Це приблизно, 2-3 рази на годину. У першій половині дня, поки погода була дощовою, святили безпосередньо у храмі, а після 15.00 і до вечора – переважно на вулиці. Причому кількість людей збільшувалася ближче до вечора, так що за останні дві-три години перед кінцем освячення священники майже не заходили до храму", – розповідає Владислав Демченко.

Сьогодні ж, 16 квітня, станом на 10 ранку освятити великодні кошики прийшли кілька тисяч людей, каже Владислав Демченко.

"Святкуючи сьогодні Великдень, ми дякуємо Господу за Його перемогу над смертю, до якої Він дає можливість долучитися й нам, дякуємо за те, що Він сподобив нас ще раз відсвяткувати це гарне свято і дякуємо тим, хто у цю святкову ніч беріг наше небо і тим, то зустрічав Великдень у холодних і мокрих окопах або в гарячих боях. Ми дякуємо нашим захисникам, які виборюють для нас перемогу і молимось завжди, на кожній службі, а особливо сьогодні, щоби Господь оберігав наших воїнів – новітніх Героїв України і давав їм сили, щоби вони перемогли диявольське зло, яке прийшло на нашу землю в подобі людей і благословив через них для усіх нас Перемогу України і міцний та справедливий мир. Тому сьогодні, святкуючи Воскресіння Христове, нехай кожна людина в Україні промовить хоча б коротку молитву, помолиться навіть своїми словами, за наших воїнів, щоби Господь зігрів їхні серця і послав їм також великодню радість", – каже Владислав Демченко.

О 16:00 в соборі відбудеться останнє Пасхальне вечірнє богослужіння.
Про свято
На теренах України святкувати Великдень почали наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято є пам’яттю про спокутну жертву Ісуса Христа в ім’я порятунку людства від страшних мук. Християнська Пасха тісно пов’язана з головним іудейським святом Песах і дослівно перекладається як "проходження повз". Але якщо для іудеїв Песах є символом визволення від єгипетської неволі й обретінням Землі Обітованої, то для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи та любові. Пасхою називається і сам Христос, принесений у жертву за гріхи людства.
Згідно з Євангелієм, невдовзі після прибуття Ісуса Христа до Єрусалиму його зрадив один з учнів – Юда. Після того, як Ісуса розіп’яли на хресті, віддані учні поховали його в печері неподалік Голгофи, вхід до якої закрили величезним каменем.
На третій день до печери попрямували учениці Христа, щоб намастити тіло покійного спеціальними пахощами. Однак коли вони підійшли до гробниці, то побачили, що склеп порожній. У ньому залишилася лише похоронна плащаниця — полотно, яким було обгорнуте тіло. Натомість жінки-мироносиці побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Звістку про це диво вони передали іншим його учням, вона швидко поширилася Єрусалимом, а потім всією Іудеєю.
Великдень кожного року припадає на різні дні. Дату його святкування визначають за допомогою Пасхалії – схеми розрахунку, яка заснована на зіставленні місячного та сонячного календарів після дня весняного рівнодення 21 березня.