Тисячі вареників із різними начинками наліпили та передали українським захисникам жительки села Дзвониха Тиврівської громади. Волонтерську кухню зорганізували у місцевій школі. Їжу бійцям передають волонтерами раз на тиждень по 25 відер.
На волонтерській кухні працюють десять господинь.
У Валентини Кучерук троє синів. Один зараз захищає Україну, інший за кілька днів теж піде на війну, менший ще навчається.
"Хто допоможе тим бідним дітям як не ми. Вони ж там голодні, холодні. Ми бджілки, але того вулика чіпати не можна", — розповіла жителька села Дзвониха Валентина Кучерук.
На фронті і син Світлани Станіславенко. Суспільному жінка розповіла, готувати сюди приходять за день або за два до загрузки автівки з провізією для захисників. За раз наліплюють до трьох тисяч вареників.
Аби у захисників були сили нищити загарбників, у вареник кладуть багато начинки, а ще заговорюють його на перемогу, каже Ніна Оксаненко.
"Хочемо, щоб воїни наші були ситі та повернулися живими і з перемогою. У кожен вареник такі думки заліплюємо", — розповіла Ніна Оксаненко.
Варять їх у двох каструлях по 50 штук, каже пані Валентина. Саме вона відповідає за готовність вареників. Опісля, їх добре змащують шкварками.
"Ми передаємо по 25 відеречок за раз. Приїжджають до нас раз на тиждень", — зазначила Валентина.
Окрім вареників для бійців готують тушкованки, налисники, голубці та випічку. Продуктами забезпечує староста Олександр Деревенко.
"Люди самі прийшли до мене з проханням щось робити. Так ми і зорганізувалися тут. Вареники ліплять по домівках. Люди тушкованки роблять, налисники, випічку печуть, також долучаються найближчі села. З продуктами допомагають сільгоспвиробники, підприємці", — розповів староста Дзвониського старостинського округу Олександр Деревенко.
Готову продукцію забирає волонтер Михайло Бузін. Приїздить раз на тиждень. Вантаж відправляють переважно на Донеччину.
"Мені уже сьомий десяток. В армію мене не візьмуть і я вирішив волонтерити. Ми за 300 днів війни зібрали і передали 146 автомобілів", — волонтер Михайло Бузін.
Готуватимуть для українських оборонців, кажуть господині, допоки у цьому буде потреба. Не здаватися та не опускати рук їх надихає робота ЗСУ та вдячність бійців.
Читайте також
- "Сало – це ж наш наркотик". Вінницький кухарський штаб “Любаня” готує намазку із сала для захисників
- "Зібрали більше, ніж планували": у Балаклію з Вінниці відправили гумвантаж
