Щодня вінничани на різних фронтах роблять свій вклад у майбутню перемогу України. Чимало із них – безпосередньо на полі бою. Суспільне згадало бійців та офіцерів з Вінниччини, які отримали найвищу державну нагороду – звання "Героя України", зокрема, й посмертно.
Сергій Наєв
Генерал-лейтенант Сергій Наєв родом із Могилева-Подільського. Під його керівництвом українські війська зупинили армію РФ на Ізюмському напрямку, зірвали спробу переправи російських військ через Сіверський Донець на ділянці Дронівка – Серебрянка – Білогорівка.
Сергій Наєв зруйнував плани військових РФ на захоплення Одеси. У 2014 році він був керівником сектора "Б", де точилися бої за Донецький аеропорт. У 2018-2019 роках очолював операцію Об’єднаних Сил.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну керує Силами оборони України на стратегічно важливих напрямках.
Сергій Побережець
Підполковник Сергій Побережець керує роботою зенітного ракетного дивізіону — забезпечує прикриття важливих військових та інфраструктурних об'єктів держави. Під його командуванням у квітні 2022 року відновили ракетну техніку зенітного ракетного дивізіону, який знищує ворожі повітряні цілі. Також його підрозділ забезпечує повітряну безпеку столиці.
Євген Пальченко
Старший лейтенант, командир танкової роти 59-ї бригади імені Якова Гандзюка Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками. Три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва.
Захисник родом із села Ометинці Райгородської громади Гайсинського району. Закінчив військове училище у Львові та служив в АТО.
Дмитро Дозірчий
Командир танкової роти 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, вінничанин Дмитро Дозірчий отримав найвищу нагороду "Золоту Зірку" Героя України за бої під Херсоном у перші дні вторгнення Росії. 24 лютого разом із 33 танкістами своєї роти він зустрівся з російським десантом.
Під командуванням молодого командира танкової роти українські танкісти поблизу міста Олешки прорвали оборону противника на мосту й забезпечили вихід колон бригади наших сил з оточення.
Командир родом з селища Літин Вінницької області. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові.
Євген Шматалюк
Командир десантно-штурмового підрозділу Євген Шматалюк родом із міста Тульчин. Оборонець відбив чотири потужні атаки російських військових, знищив 30 одиниць броньованої та 60 одиниць автомобільної техніки, чималу кількість особового складу. Окрім того, його підрозділ взяв у полон десяток російських військовослужбовців разом зі зброєю та спорядженням.
Починав війну лейтенантом, заступником командира роти 79-ки. Наприкінці липня 2014-го дістав перше поранення. Тоді колона потрапила у ворожу засідку. Відновившись, відправився в ДАП (Донецький аеропорт). Два українських БТР підбив танк. В одній із машин був Євген, він зазнав множинних поранень черевної порожнини, та продовжував витягувати людей.
Із 2015-го оборонець знову у бойовому строю з побратимами.
Дмитро Тодоров
Старший лейтенант Дмитро Тодоров родом із Тульчинського району. Із шести років мріяв про службу в десантних військах. Улітку 2019 року отримав перше офіцерське звання – "лейтенант" й за місяць після випуску відправився на фронт, де безпосередньо на позиціях і прийняв взвод.
Широкомасштабне вторгнення Росії на той час вже старший лейтенант Дмитро Тодоров, командир роти, зустрів поблизу шахти "Бутівки".
"У батальйоні створили зведені підрозділи, які відправляли на підсилення у точки, де йшли жорсткі бої. Один із таких зведених підрозділів чисельністю 22 людини очолив і я. Моє завдання було не командувати воїнами, а вести за собою, безпосередньо брати участь у боях. Після перших боїв частина людей дістали поранення, нас залишилося 15. Коли посунула колона ворожої техніки – прийняли бій і не дали окупантам прорватись. Вдалося знищити ворожий танк, БМП, значну частину піхоти… Одну "беху" захопили. На моєму особистому рахунку – відмінусований Т-72. Під час зачистки населеного пункту від противника знищили ще один танк", – розповів офіцер.
Дмитро Фінашин
6 жовтня звання "Герой України" присвоїли старшому сержанту Національної гвардії України Дмитру Фінашину. Він родом із Козятина. Після поранення два дні діставався українських позицій, втратив руку.
23 травня 2022 року його група виконувала бойове завдання у районі населеного пункту Яковлівка на Луганщині. Після успішного проходження і зачистки кількох лісосмуг натрапили на засідку росіян. Один побратим загинув від російських куль одразу, ще одного поранили. Одна з куль Дмитрові відірвала вказівний палець правої руки, інші влучили в шолом.
Віталій Литвин
Лейтенант Віталій Литвин відзначився під час боїв, що розпочалися після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022. У складі підрозділів Національної гвардії України виявив особисту мужність і героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Герої України, що отримали звання посмертно
Сергій Котенко
Полковник Сергій Котенко — комбат батальйону "Вінницькі скіфи". Загинув у боях під Миколаєвом 9 березня. Похований 11 березня у місті Гайсин. За два дні до цього поліг його брат — айдарівець Олександр Котенко.
Сергій Котенко у 2014 році очолив Гайсинську райдержадміністрацію. Відмовився від посади, щоб повернутися на військову службу. Був учасником АТО.
У Вінниці на честь братів Котенків перейменували вулицю, яка раніше носила ім'я Кутузова.
16 березня Президентом України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Сергію Котенку присвоєно звання Героя України.
Владислав Українець
Лейтенант Владислав Українець — уродженець міста Хмільник. Із 22 липня 2020 служив командиром 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А2960 10 батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Залучався до складу Операції об’єднаних сил на Сході України.
У перший день повномасштабного наступу РФ прикривав відхід українського війська від удару ворога, що атакував його позиції. Загинув на Антонівському мосту Херсонської області.
20 листопада 2022 року його поховали у рідному місті. У Влада залишилися дружина, мама, тато та син Андрій, який народився 24 лютого в 2022 році після смерті Героя.
2 березня лейтенанту Владиславу Українцю присвоєно звання Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена "Золота Зірка".
Вадим Ворошилов — отримав звання Героя України, відзначившися на Вінниччині
Варто також згадати Героя України Вадима Ворошилова на псевдо Karaya. Захисник родом із Кременчуга, однак почесне звання отримав, відвівши несправний літак від Вінниці 12 жовтня. Цього дня у небі над Україною він збив п’ять дронів та дві крилаті ракети.
Під час виконання бойового завдання літак зазнав пошкоджень. Льотчик відвів підбитий Міг-29 від населеного пункту на Вінниччині і катапультувався. Наступного дня Суспільне відвідало громаду, поблизу якої впав літак. Очільник Ігор Соць розповів, що обійшлося без загиблих і поранених. Осколками було пошкоджено кілька будинків.
Читайте також: "Такі командири щодня не народжуються": історія загиблого воїна Андрія Сороки
