Понад сто літрів "бандерівського" смузі та 360 півлітрових баночок перемеленої калини із цукром для захисників за місяць зробили та передали волонтерки із Хмільника на Вінниччині. Про це Суспільному розповіла Людмила Амосюк, яка зорганізувала виробництво вітамінних сумішей.
"Коли стало холодно, побачила, що люди починають хворіти. Тому азом із похресницею і трьома знайомими почали виготовляти вітамінну суміш. З інгредієнтами допомагають усі небайдужі. Пішла на місцевий базарчик до підприємців, вони поділилися медом, також долучилися люди й волонтери. 6 кілограмів лимону й кілограм імбиру дали діти, які придбали їх, продаючи літом вироби з бісеру. Дуже вдячні мамочкам, які приносять тару від дитячого харчування. У неї зручно пакувати невеликі порції, — розповідає Людмила Амосюк.
Виготовляють смузі ,яке називають "бандерівським" близько місяця. Роблять його з меду, імбиру та лимону.
"На трилітрову банку меду йде три літри перемелених лимонів та кілограм імбиру. Кожен лимон миємо гарячою водою, розрізаємо та вручну вибираємо кісточки, щоб не було гіркості. Якось порахували в одному 48 кісточок було. Все перемішуємо й пропускаємо через м'ясорубку. Розкладаємо в сухі баночки. Хлопці оцінили, сказали, що дуже смачно. Просять робити ще, тим паче, що це ще й дуже корисно, укріплює імунітет", — говорить волонтерка.
Коли доспіла калина, жінки почали перетирати для захисників її із цукром.
"Збираємося, коли є інгредієнти та час. Робимо смузі у мене вдома на кухні. Загалом уже переробили 46 літрів меду, з якого вийшло близько 107 літрів смузі. Також переробили 160 літрів калинової суміші. Це близько 360 півлітрових баночок. Наразі у дома ще стоїть три відра калини та мішок цукру".
Маскувальні сітки із перших днів вторгнення
Окрім виготовлення вітамінних сумішей, ще із перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну Людмила Амосюк зорганізувала виробництво маскувальних сіток. Їх для захисників разом із усіма небайдужими плетуть і досі.
"Досвід плетіння сіток для бійців, які обороняють Україну, мала іще до початку війни. Тому із 27 лютого зорганізувала плетіння сіток, до якого долучилися мешканці навколишніх будинків. Знайшла основу й почали працювати у нас в дворі. Були дні, коли збиралися близько 60 людей. Приносили з дому усе, що підходило для в'язання. Потім долучилася швейна фабрика. Так виготовляємо сітки і досі. Також робимо кікімори, були індивідуальні замовлення для снайперів та розвідників. Долучаються місцеві, багато переселенців з різних міст. Приємно, що люди самі нас знаходять", — розповідає Людмила Амосюк.
Скільки уже вдалося виготовити маскувальних сіток й костюмів, каже жінка, не підраховувала. Однак, починаючи із 27 лютого, фактично щодня була готова одна сітка.
" Перших три місяці працювали з ранку до вечора. Були сітки довжиною, як футбольне поле, і висотою від 2,5 до 3 метрів. Робили в день по три-чотири таких сітки. Зараз збираємося десь в обід та працюємо кілька годин. Звісно зараз немає такого ентузіазму у людей, як на початку, але загалом збираються близько 10 людей. Робимо маленькі сітки, найменші на пікапи — 2,5 на 3 метри. Нещодавно робили замовлення 10 на 10 метрів. Лише із цього місяця від початку вторгнення почали робити собі вихідні у суботу й неділю", — каже Людмила Амосюк.
Сітки й вітамінні суміші для бійців жінки передають волонтерами.
Наразі , за словами волонтерки, на досягнутому зупинятися не планують, головне, аби були інгредієнти.
Читайте також
- Вінничанка виготовила близько 700 окопних свічок для бійців
- Місто після ракетного обстрілу: у Вінниці відкрили фотовиставку Костянтина Ревуцьког
