Саперно-інженерній справі та техніці ведення вуличних боїв навчаються добровольчі формування вінницької тероборони. Більшість учасників — без військового досвіду. Під час таких тренувань навчаються разом з професійними бійцями, розповів Суспільному доброволець на псевдо "Шокер".
"Зброя — серйозна річ. Нею потрібно вміти користуватися. Її потрібно любити. Для того, щоб в разі, якщо не дай Боже, бої можуть бути тут. Або для боротьби з дрг, маємо ефективно, фахово захищати наших мешканців, нашу громаду, наше місто. Більшість людей зараз прагнуть захищати свій дім, своє місто. Але не знають, як це робити. Саме добровольчі формування мають надбати ці навички, якийсь досвід. Для того, щоб могти це професійно робити", — говорить "Шокер".
Він розповідає, що часто возить гуманітарну допомогу захисникам на Схід, тому такі навички допоможуть зберегти своє та чужі життя.
"Перебуваючи там розумію, що треба тут вчитися, щоб, перш за все, вижити самим. Також більш важливим, ніж вижити самим, це захистити своїх ближніх, рідних, навколишніх, громаду, українців", — каже "Шокер".
Перш за все бійці вчаться поводитися зі стрілецькою зброєю. Також добровольці відпрацьовують роботу в "парах" та "трійках", як розвідувати місцевість та прикривати побратимів.

Робота має бути чіткою: команда, далі її виконання. Одну вправу бійці виконують по кільканадцять разів. За усім слідкують інструктори.
Ще один етап навчань — уміти безпечно відійти чи евакуювати пораненого з будівлі. Використовуючи спорядження для альпінізму, бійці вчаться правильно спускатися з верхніх поверхів будівель.

Доброволець на псевдо "Соул" своє день народження святкує з побратимами. На тренуваннях.
"З четвертого дня війни я активно займаюся волонтерством. Був створений власний благодійний фонд. І ми постійно робимо поїздки. Одні з останніх — Краматорськ, Слов'янськ, південний напрямок. Ми постійно там", — говорить "Соул".
У мирний час чоловік працював інженером-електриком. Військової служби не проходив. З початком повномасштабного російського наступу пішов добровольцем.
"Ми всі розуміємо, що це війна не на один день. Рано чи пізно доведеться взяти зброю до рук і захищати свою країну. Якщо хтось каже, що не візьме, то йому напевно не має що втрачати, а мені є. Я хочу, щоб мої діти жили в безпечній, мирній, незалежній країні", —каже "Соул".

30 серпня він разом з побратимами вчиться мінно-саперній справі. Спершу добровольці знайомляться з різними зразками мін і гранат. Далі — як мінувати територію. А потім навпаки — як шукати.
"Є дуже багато вражаючих методів озброєння, які використовує противник. І наші хлопці мають знати дуже багато нюансів, щоб не вразити, не отримати пошкодження від цих видів озброєння", — розповідає інструктор на псевдо "Стрій".
Тренування проходять регулярно. Без постійного відпрацювання, навички втрачаються, а мають бути на рівні рефлексів. Від цього залежить життя як одного бійця, так і всього підрозділу, додає інструктор на псевдо "Стрій".
Читайте також
- "Це війна проти української ідентичності": вінничанка Олександра Венславовська про культурний фронт
- "Наша сила в єдності": у Вінниці відбувся конкурс дитячих малюнків для захисників