На Вінниччині, в селі Уланів Хмільницького району, вперше пройшов кулінарний фестиваль "Картопля по-уланівськи". Його мета — популяризувати унікальні страви подільської кухні, а саме картоплю по-уланівськи. Про це Суспільному розповів організатор заходу Олександр Гоцуляк.
Учасники фестивалю, а це професійні кухарі та мешканці Уланівської громади, на місці готували страви з картоплі та продавали їх гостям свята.
За словами кухаря Ігоря Місевича, на фестивалі готують страви із близько 500 кілограмів картоплі.
Додає, ніколи не знав, що страва, яку він готував із картоплі, має назву "картопля по-уланівськи".
На фестивалі, каже, проведе майстер-клас із її приготування.
За словами Олександра Гоцуляка, аби зрозуміти, у чому особливість "картоплі по-уланівськи", треба її скуштувати.
"Вона виходить зовні тверда, а всередині м'яка, ніби тушкована, соковита", — каже Олександр Гоцуляк.
На фестивалі розміщені світлиці кожного села Уланівської громади. Тут діляться своїми секретами приготування картоплі.
Що відомо
- Рецепт створила селянка Глафіра Дорош, яка мешкала в с. Уланів.Вона готувала їжу для колгоспників, які працювали у полі.
- За місцевими переказами, картоплю по-уланівськи Глафіра випадково винайшла в середині минулого століття. Місцевий голова колгоспу був в опалі у районного керівництва. Щоб його знищити, з московської газети запросили кореспондента для написання розгромної статті. Йому показали господарство, і нічого поганого в селі він не побачив. А позаяк мусив щось писати, то вирішив поділитися захватом від страви, якою його пригощала на обід подільська кухарка.
- За легендою, візит столичного гостя до сільського закладу був позаплановим, отож, довелося Глафірі готувати їжу з того, що залишалося під руками. Відтоді «Картоплю по-уланівськи» готують, використовуючи дрібні бульби. Їх чистять, миють, просушують і обсмажують до рум’яної кірки у великій кількості олії. Солять вже у готовому вигляді, подаючи з підливою з часнику та олії.
- Після промоції у центральній пресі Глафіру викликали до Москви, щоб вона презентувала свою авторську страву, і пропонували залишитися працювати в їдальні Верховної Ради СРСР. Утім, жінка відмовилася.
- А картопля по-уланівськи зажила власним життям і увійшла до меню кафе та ресторанів усієї країни. Якийсь час на прохання Глафіри Дорош усі працівники сільради під копірку переписували рецепт страви і розсилали його у відповідь на численні запити з різних куточків СРСР.
