Олена Катрук із Ямполя на Вінниччині понад десять років створює картини в техніці художньої обробки шкіри. Зі старих курток майстриня виготовляє квіткові композиції, натюрморти та декоративні вироби. Одна з її робіт — «Незламна Україна», присвячена українським військовим і пам'яті про загиблих захисників. Із 23 жовтня картину експонують на обласній виставці народного мистецтва у Вінниці.
«Я вкладаю в кожну роботу душу та фантазію»
Олена розповіла нам, що за освітою — вчителька початкових класів. Після декретної відпустки вирішила здобути другу вищу освіту за спеціальністю «Соціальна робота» у Вінницькому державному педагогічному університеті. Працювала вихователькою дитячого садка, згодом — у виконавчій службі та на комунальному підприємстві. Нині жінка обіймає посаду завідувачки краєзнавчого відділу Ямпільського музею образотворчого мистецтва. А у вільний час уже понад десять років створює картини зі шкіри.
«Я вкладаю в кожну роботу душу та фантазію. Намагаюся приносити у цей світ красу. Людям подобаються мої картини, і мені самій подобається те, чим займаюся. Відчуваю, що роблю світ красивішим», — розповіла Олена Катрук.
За її словами, починалося все з невеликої, доволі простої картини з хвиль. Її жінка принесла до дитячого садка, де працювала, і була здивована реакцією колег.
«Усі так хвалили мою першу роботу! Я тоді й подумати не могла, що згодом створюватиму кращі картини. Якби ви зараз побачили ту першу роботу, то зрозуміли б, наскільки вона простенька, порівняно з тим, що я роблю тепер. Але саме тоді я відчула, що мені це подобається і що хочу розвиватися далі», — сказала Олена Катрук.
«Хотіла, щоб картина була промовистою»
Відтоді, за словами майстрині, її роботи ставали дедалі складнішими. З'являлися нові техніки, композиції, кольорові поєднання. А згодом у творчості майстрині виник задум, який вийшов за межі звичних квіткових сюжетів, — створити картину захисників — «Незламна Україна».
Жінка розповіла, що ідея картини з'явилася задовго до її створення. Майстриня хотіла присвятити роботу державі, її незалежності та людям, які боронять рідну землю. Завершити композицію планувала до Дня Незалежності України.
«Я давно думала про картину на патріотичну тему. Зазвичай створюю квіти, адже Україна має таку мальовничу природу! Але мій син якось сказав: «Мамо, ти все квіти робиш. Зроби щось із військовою тематикою, щоб там були військові». Я задумалася і вирішила спробувати».
У картині мисткиня хотіла передати любов до рідної землі, вдячність захисникам, які щодня боронять Україну.
«Коли закінчила роботу, син був здивований. Він навіть пильно роздивлявся зображення зброї та впізнавав її маркування. Для мене це було особливо приємно, бо я хотіла, щоб картина була не просто красивою, а й промовистою», — сказала жінка.
За її словами, у композиції кожна деталь має своє значення.
«Синьо-жовтий прапор уособлює вільну й незалежну Україну. Тризуб символізує державність, історичну тяглість і право українців жити у власній країні. Вишитий рушник — образ материнського благословення, любові та молитви за тих, хто вирушає захищати Батьківщину. Військовий на картині йде вперед своєю землею, серед пшениці, і захищає її. Для мене це символ мужності та стійкості українських воїнів. Вони боронять не просто територію — вони захищають наш дім, нашу свободу, наше майбутнє».
Унизу картини Олена розмістила маки як символ пам'яті про загиблих, про тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої держави.
«Мені хотілося, щоб кожен, хто дивитиметься на цю роботу, відчував і біль втрати, і вдячність, і гордість за наших захисників».
На створення «Незламної України» майстриня витратила два дні. Каже, що поспішала, адже хотіла, щоб робота була представлена на виставці у Вінниці. Для неї ця картина стала можливістю розповісти про війну, українських військових і ціну свободи мовою мистецтва.
Із 23 жовтня картина «Незламна Україна» експонується у виставковій залі Вінницької обласної організації художників України де можна глянути роботу пані Олени та інших митців. Виставка триватиме місяць.
«У кожної шкіряної речі своя фактура, і це впливає на результат»
Олена Катрук розповіла: на перший погляд складно повірити, що об'ємні квіти, ніжні пелюстки та виразні листочки її робіт створені зі звичайної шкіри, яка колись була частиною одягу. Шкіряні куртки часто віддають знайомі.
«Колись такий одяг був особливо популярним, а тепер багато речей залишаються в шафах без використання. Люди знають, чим я займаюся, і приносять мені шкіряні куртки. Кажуть: «Ми вже цього не носимо, а тобі для творчості знадобиться». І справді, навіть якщо річ більше не потрібна її власникам, вона може отримати друге життя в картині», — сказала Олена.
Для роботи майстриня відбирає шкіру різних кольорів і фактур. Вона намагається не фарбувати матеріал, а використовувати природні відтінки, які вже має.
Так можна досягти гармонійного поєднання кольорів і зробити композицію виразнішою.
«Шкіра буває різною. Наприклад, турецькі куртки «лайки» м'які у роботі, а зі шкіри вівці можуть бути щільнішими, тому їх складніше обробляти. Щоб пелюстка добре формувалася й квітка буквально оживала в руках, потрібна м'яка, якісна шкіра. Я спеціально збираю матеріали різних кольорів. Не хочу все фарбувати, адже можна підібрати потрібний відтінок із того, що вже є. У кожної шкіряної речі своя фактура, і це теж впливає на кінцевий результат», — розповіла майстриня.
Шкіру майстриня обробляє водою з додаванням клею ПВА. Після цього, за її словами, матеріал стає придатним для формування об'ємних елементів. За допомогою спеціального приладу («бульки») із різними насадками Олена надає йому потрібних вигинів, створює рельєф, формує пелюстки та листочки.
«Спочатку шкіру потрібно підготувати, щоб вона набула потрібної форми. Я обробляю її розчином води з клеєм ПВА, а потім за допомогою інструментів формую ті елементи, які мені необхідні».
«Подобається, коли мистецтво можна не лише побачити, а й відчути»
Серед робіт Олени Катрук — квіткові композиції, натюрморти та декоративні вироби. Кожна картина має власну історію, сказала майстриня. А натхнення вона знаходить у повсякденному житті, родині й українській природі.
Одна з її робіт — «Мелодія квітів». У цій композиції, розповіла мисткиня, вона поєднала любов до квітів із музикою, яка звучить у її домі.
«Мені здається, що кожна квіточка має свою мелодію. Моя донечка грає на фортепіано, і коли я відвідую її заняття, мене це надихає. Так виникла ідея передати музику через квіти. Я хотіла, щоб людина не просто побачила красиву композицію, а й відчула її настрій, уявила мелодію. Навіть створювали відео, де картина поєднана з музикою фортепіано. Мені подобається, коли мистецтво можна не лише побачити, а й відчути», — каже Олена.
Інший настрій передає картина «Осінні фрукти». Це натюрморт, у якому, зі слів майстрині, вона відтворила щедрість української землі.
«Ця картина мені теж дуже подобається. Вона показує, наскільки багата й щедра наша земля. Для мене це символ повної чаші — достатку, добробуту та благополуччя в родині. Хочеться, щоб у кожному домі було вдосталь усього необхідного, щоб люди жили в мирі й достатку».
Олена Катрук також створює також декоративні годинники, оздоблені шкіряними квітами, та інші речі.
«Мені подобається, коли краса поєднується з практичністю. Окрім картин, виготовляю різні прикраси, брелоки, підвіски та інші вироби ручної роботи», — каже Олена Катрук.
За її словами, її підтримують у цій справі чоловік, рідні і колеги.
«Дівчата з роботи жартують: «Ми на роботу в шкіряних куртках не приходимо, бо ти одразу дивлюся на них і думаєш, яку картину можна було б зробити».
Олена Катрук бере участь у виставках і благодійних ініціативах. До повномасштабного вторгнення, у 2021 році, дві її картини експонували в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва. Цьогоріч майстриня долучалася до благодійних акцій Товариства Червоного Хреста України. Її вироби ручної роботи представляли на благодійних аукціонах, зокрема на підтримку дітей-сиріт.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
