У Вінниці 8 вересня під час загальнонаціональної хвилини мовчання вшанували пам'ять полеглого захисника Дмитра Цвігуна. Торік цього дня військовий загинув на Бахмутському напрямку.
Про це Суспільному розповіла дружина бійця Ольга Уманець
«Він так любив Україну. Діма дуже любив життя, любив Батьківщину, любив свій рідний дім. І його пісня «Чорне море, чорна гора. Я нікому не віддам свого рідного дому» — це сенс його життя«, — сказала жінка.

З 2015 по 2018 її чоловік перебував в АТО. Брав участь у боях за звільнення Мар'їнки, Волновахи, Красногорівки, Новомиколаївки. А з 26 лютого 2022 Дмитро знову добровільно пішов захищати нашу Україну, розповіла дружина.

Чоловік був головним сержантом, старшим навідником самохідного взводу артилерійського 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.

Спочатку він брав участь у боях за Миколаїв. Відтак захищав Костянтинівку на Донеччині, Бахмутський напрямок.

Саме там 54-річний Дмитро Цвігун загинув. Сталося це 8 вересня 2025 року.
«Цей день для мене став найстрашнішим днем мого життя. Тому що я дуже любила Дмитра. І Дмитро мене дуже любив. Але він настільки любив Батьківщину, що не міг по-іншому. Він сам вирішив піти на війну», — сказала Ольга Уманець.

Співкоординаторка вінницького осередку ГО «Вшануй» Катерина Католікова розповіла, що на акцію пам'яті зібралися на прохання дружини Дмитра Цвігуна — у роковини загибелі її чоловіка.
«Зазвичай організовуємо такі акції на прохання рідних. Дуже багато звернень. Майже щотижня проводимо такі персоналізовані акції, але й проводимо щотижневі — як нагадування про хвилину мовчання. Це важливо не тільки для близьких, а й для людей, які просто підходять і питають, ким був захисник, цікавляться. Це відгукується», — сказала Катерина Католікова.

Учасниця акції Тетяна Вербовата розповіла, що у такий спосіб підтримує родини полеглих військових та віддає шану бійцям. Її чоловік Олексій Вербоватий на псевдо «Богомол» з 2014 року був у війську. Служив бійцем Центру спеціальних операцій «Альфа». Загинув 13 березня 2026 року поблизу Слов'янська.
«Стараюся виходити щоразу. У мене загинув чоловік. Мене підтримують люди, підтримую і я людей. Дуже важливо для міста і для всіх міст — зберігати пам'ять , зупинитися. Це така подяка загиблим нашим героям і їхнім родинам, що їх вшановують хоча б одну хвилину можуть», — сказала Тетяна Вербовата.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
