У Вінницькій міській територіальній громаді працюють вісім мобільних груп, які щодня патрулюють приватний сектор та фіксують випадки спалювання сухої рослинності й інших відходів.
За перший тиждень роботи восени виявили п'ять таких випадків, тоді як навесні їх було понад 50. Про організацію рейдів, альтернативи спалюванню та відповідальність за порушення правил благоустрою в ефірі Українського Радіо Вінниця розповів директор комунального підприємства «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Віталій Чигур.
Де найчастіше фіксують спалювання
За словами Віталія Чигура, спалювання сухої рослинності має сезонний характер.
«Взагалі, це сезонне правопорушення, яке ми найбільше фіксуємо у весняний період і зараз уже майже восени. Чому? Тому що відповідно до розпорядження Вінницького міського голови від 25 серпня розпочали діяти мобільні групи з виявлення фактів спалювання відходів будь-якого походження. До їх складу входять працівники муніципальної варти, представники виконавчих органів і також представники квартальних комітетів, органів самоорганізації населення», — сказав Віталій Чигур.
Окрему увагу нині приділяють територіям, які раніше були окремими населеними пунктами й згодом увійшли до складу Вінницької громади.
«Так як це населені пункти, які звикли десятиліттями, що можна спалювати відходи рослинного походження, тому ми акцент зробили саме на новоприєднаних територіях», — розповів директор «Муніципальної варти».
За перший тиждень роботи мобільних груп восени зафіксували менше порушень, ніж під час весняного сезону.
«Також за тиждень ми працюємо і за тиждень вже зафіксували п'ять випадків спалювання відходів рослинного походження. Якщо порівнювати з весняним періодом, то, до прикладу, тоді було більше 50 випадків. Березень місяць був засушливий і охочих після зимового періоду вчасно здійснити обрізку дерев було доволі немало», — сказав Віталій Чигур.
Чому люди продовжують палити сухостій
Однією з причин таких порушень, за словами Чигура, залишається бажання швидко позбутися гілля та іншого рослинного сміття.
«Ми пояснюємо нашим вінничанам, що є ж можливість, це альтернатива, порубати, порізати гіллячки і потім зимою, з метою обігріву, використати залишки рослинного походження. Але не всі розуміють, тому коли ми виявляємо такі випадки, складаємо протоколи про адмінправопорушення», — сказав він.
У самих мешканців, за словами керівника підприємства, аргументація часто зводиться до того, що спалювання є найпростішим способом прибирання території.
«Є засмічена якась територія, зібрав купку, спалив і все, проблему вирішив. Але ми ж маємо розуміти, які наслідки того, що задимлюється територія приватного сектору. Від цього є страждання здоров'я сусідів, перехожих людей, особливо страждають люди похилого віку, діти, люди із захворюваннями на астматичні хвороби», — сказав Віталій Чигур.
На задимлення територій до «Муніципальної варти» надходять скарги від жителів.
«Це все відчутно і до нас доволі багато надходить скарг, на які ми обов'язково реагуємо. Що задимлена територія, ми приїжджаємо, до прикладу, і на наступний день виявляємо залишки згарища. І також складаємо протоколи про адмінправопорушення», — розповів Чигур.
Чи палять відходи лише у приватному секторі
Переважна більшість порушень припадає на приватні домоволодіння, однак іноді такі випадки фіксують і на територіях підприємств.
«І є такі працівники цих підприємств, які теж намагаються десь спалити якісь залишки сміття. Але в більшості випадків, як ви сказали, це залишки рослинного походження, які спалюються на території приватного домоволодіння», — сказав Віталій Чигур.
У чому небезпека спалювання
Крім задимлення, спалювання сухої рослинності шкодить екосистемі та може становити небезпеку для людей.
«Це також і екосистема страждає від цього, але, як я вже сказав, при спалюванні виділяються важкі викиди металів, тому це дійсно є шкода. А тим паче, коли буде за місяць листопада падання листя, взагалі про це я не хотів би мову вести, що це дуже велика шкода здоров'ю саме наших вінничан», — сказав директор «Муніципальної варти».
Як працюють мобільні групи
У громаді сформували вісім мобільних груп. Вони патрулюють території щодня, якщо погодні умови дозволяють.
«Це стала кількість, яка доволі достатня для тієї території, для тих завдань, які на сьогоднішній день є перед муніципальною вартою. Ну і також ці групи долучаються до розгляду скарг, звернень, якщо, наприклад, є скарги, звернення в новоприєднаних територіях, вони паралельно ще їх також опрацьовують», — розповів він.
Під час рейдів групи реагують не тільки на факти спалювання.
«Як правило, якісь скарги — це складування будівельних матеріалів, засмічення прилеглих територій, тому вони в комплексі також опрацьовують все, що стосується порушення вимог правил благоустрою нашої Вінницької міської територіальної громади», — сказав Чигур.
Чи стало менше порушників
У «Муніципальній варті» відзначають, що в останні роки кількість випадків спалювання зменшилася.
«Якщо подивитися 2014, 2016, 2017 роки, то під час повномасштабної війни фактів спалювання стало менше, і свідомість, як ви сказали, дійсно покращується», — сказав Віталій Чигур.
Про випадки спалювання мешканці можуть повідомляти на міську гарячу лінію або через сторінки підприємства.
«Як бачать небайдужі вінничани, сусіди, що здійснюється спалювання, інформують цілодобову варту за номером 1560, або до муніципальної варти — у нас є відкриті джерела для спілкування, це сторінка Facebook, Instagram, мобільні додатки», — розповів директор підприємства. — Кожна скарга обов'язково опрацьовується і надається зворотний зв'язок про результати опрацювання тої чи іншої скарги. До прикладу, якщо так підсумувати, за перше півріччя працівниками муніципальної варти розглянуто, перевірено дійсно близько 10 тисяч скарг, звернень, які надходили до муніципальної варти».
До цієї кількості входять звернення щодо різних порушень правил благоустрою.
«В цю цифру входить також обстеження територій, що стосувалося порушення вимог правил благоустрою, це комплексна цифра, але це говорить про те, що вінничани звертаються за допомогою, підтримкою і кінцевими результатами, які є позитивними для вирішення питання», — додав він.
Мобільні групи працюватимуть до кінця листопада
Рейди проводитимуть упродовж усього осіннього періоду.
«Щодня такі групи працюють і вони будуть працювати до кінця осіннього періоду. Десь будемо робити, можливо, якісь незначні паузи, якщо буде дощлива погода. Але завдання наше до кінця листопада — активно працювати. Ну а далі ми вже повідомимо про результати нашої роботи», — сказав Віталій Чигур.
Дрони для виявлення задимлення працівники підприємства не використовують.
«Ми більше знаємо місця, де можна, скажімо, з певної висоти побачити, спостерігати звідси. Ніколи не розповім, але ми знаємо, скажімо, як локально приїхати на певні території і побачити з певної висоти задимлення», — розповів він.
Що відбувається після фіксації порушення
Працівники «Муніципальної варти» не визначають суму штрафу самостійно. Їхнє завдання — зафіксувати правопорушення та скласти протокол.
«Далі матеріали направляються на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті. І громадяни мають довести на комісії, що якщо це мета була приготування, то які є докази для цього», — сказав Віталій Чигур.
Це стосується, зокрема, випадків, коли люди пояснюють багаття приготуванням їжі.
«В будь-якій ситуації потрібні, звичайно, докази. Якщо дійсно громадяни спалюють з метою приготування в мангалі, ми теж фіксуємо випадки, коли в мангал залишків рослинного походження накидали в метр висоти. Але це не з метою приготування», — сказав Чигур.
Рішення про наявність правопорушення ухвалює адміністративна комісія.
«Тому муніципальна варта не штрафує, не виносить постанови, фіксує правопорушення. А що є доказом про правопорушення? Це вже складений протокол, який направляється на адміністративну комісію. Тому саме адміністративна комісія і збирає докази», — пояснив директор підприємства.
Чим замінити спалювання листя та гілля
Одним із варіантів утилізації гілля є його подрібнення та подальше використання. Найкращою альтернативою для листя та інших рослинних решток Чигур називає компостування.
«Компостування. Це найкращий на сьогодні. Я скажу, що набагато стало більше компостних ям. І коли ми приїжджаємо до приватного сектору, охочі показують, що подивіться, як ми облаштували компостні ями, і який є результат потім використання, як добрива. Уже в Європі, переймаючи досвід, ми бачимо, що вже давно прийшли до компостування. Ще ми якось трошки повільно, але йдемо до цього», — сказав Чигур.
Які штрафи передбачені
За порушення правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність.
«Наразі сума штрафів відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, статті 152, передбачає від 340 до 1360 гривень. Це для громадян, і для юридичних осіб, для суб'єктів господарювання — від 850 до 1700 гривень», — сказав Віталій Чигур.
Водночас він зазначив, що штрафи у майбутньому можуть переглянути.
«Наразі, наскільки я знаю, у Верховній Раді вже є законопроєкт про збільшення суми штрафів. Але наразі це ще тільки на розгляді. Я не буду лякати, казати, що вже штрафи змінилися. Але в перспективі таке можливо, що вони збільшаться в рази», — сказав директор «Муніципальної варти».
Остаточний розмір санкції визначає адміністративна комісія.
«Звісно, адміністративна комісія розглядає і, дивлячись з обставин, вже вирішує, яка сума штрафу буде застосована до людини», — сказав Віталій Чигур.
Головною метою рейдів у «Муніципальній варті» називають не покарання, а запобігання повторним порушенням.
«Наше головне завдання не приїхати, скласти протокол, а довести до людини інформацію, наскільки це є шкідливо. І окрім того, що ми проводимо ці рейди відповідно до розпорядження, протягом року ми також проводимо превентивну роз'яснювальну роботу з мешканцями приватного сектору, наскільки це є шкідливо. Тому це теж є позитивний результат, що, можливо, все ж таки до когось ми достукались, хтось нас почув, щоб в подальшому цього не робити. Це теж я рахую, що є результат позитивний», — сказав Віталій Чигур.
