У Вінниці 27 серпня прощаються з військовослужбовцем Дмитром Бірібкіним на псевдо «Робін Гуд». Уродженець Донеччини після початку повномасштабного вторгнення разом із родиною переїхав до Вінниці, а у жовтні 2024 року став до лав Збройних сил України.
Військовому було 30 років. Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.
Дмитро Ігорович Бірібкін народився 28 вересня 1994 року в Добропіллі Покровського району Донецької області. Після закінчення місцевої школи здобув професійну освіту у Слов'янському фаховому коледжі транспортної інфраструктури. Після навчання пов'язав професійне життя із залізницею — у Добропіллі працював упорядником поїздів.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ Дмитро разом із родиною — мамою, трьома братами та сестрою — виїхав із Донеччини. Родина переїхала до Вінниці.
За словами матері військовослужбовця Нелі, Дмитро був наймолодшим серед її синів та ще з підліткового віку допомагав родині.
«Діма вирізнявся світлою та доброю душею, яких небагато. Він зовсім не мав шкідливих звичок. Був лагідним і надзвичайно чуйним. Як наймолодший серед моїх синів він з підліткового віку допомагав мені в усьому: няньчився із сестричкою, порався по господарству. Коли ж кілька років тому я травмувала ногу, практично носив мене на руках, не відходив ні на крок і виходив…
Наполегливим Дмитро був і в досягненні своїх цілей: якщо чогось прагнув – свого добивався. Навіть після розлучення він залишався відданим батьком для донечки. Повернувшись із війни, син мріяв побудувати міцну сім'ю, виховувати в мирі дітей та працювати на благо відновлення країни», — розповіла Неля.
У жовтні 2024 року Дмитро Бірібкін став до лав Збройних сил України. Служив у 35 окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського та мав позивний «Робін Гуд».
«Я ніколи не зраджу свою рідну Батьківщину та захищатиму кожного», — такими словами, за спогадами рідних, Дмитро вирушив на війну.
Мати військовослужбовця розповіла, що його позивний відповідав характеру сина.
«Він уособлював непохитну віру у справедливість, постійно прагнув допомагати та підтримувати слабших. Син за своїми моральними цінностями справді нагадував сучасного "Робіна Гуда". Був тим, хто першим прийде на допомогу та кинеться в бій, прикриваючи інших. Саме таким його знали побратими, саме таким світлим промінчиком він залишиться в пам'яті всіх, хто його знав», — розповіла Неля.
Дмитро Бірібкін загинув 7 листопада 2024 року під час бою поблизу села Новоселидівка Покровського району Донецької області. Йому було 30 років.
Прощання з Дмитром Бірібкіним розпочнеться 27 серпня о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають військовослужбовця о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
