65-річний бджоляр Юрій Денисов із села Русава Ямпільської громади на Вінниччині понад 30 років займається бджільництвом. Нині він доглядає близько 100 вуликів, більше половини з яких виготовив власноруч.
Щорічно 19 серпня в Україні відзначають День пасічника. З нагоди свята Суспільне поспілкувалось із Юрієм Денисовим.
16 років тому після хвороби чоловік повернувся з лікарні і почав займатися пасікою.
«16 років тому після лікарні я приїхав додому — і одразу на пасіку. Осінь була. Ставав на коліна, працював біля одного вулика, потім до іншого.Ті запахи, прополіс, укуси... Бджоли мене кусали і лікували«, — сказав Денисов.
За роки роботи пасіка неодноразово змінювалася.
«То була більша кількість то менша. Усі знання про бджіл колись брав із книжок. Інтернету тоді не було. Книжок перечитав дуже багато. Але однаково найбільший учитель - це досвід. Бджоли настільки складні, що їх і досі ніхто не вивчив на сто відсотків», — сказав Юрій Денисов.
У спеку Юрій доливає воду комахам. Перед тим, як почати доглядати бджіл на пасіці, потрібно розпалити димар.
«Я використовую гофрований картон. Він довго тліє, добре димить, відкритого вогню немає — дуже зручно. Цього року я вже дивився ці сім'ї. У кожному вулику зробив перегородки, можу робити відводки. Маток теж виводжу сам», — сказав пасічник.
Окремо пасічник робить сотовий мед. За його словами, для цього потрібна особлива технологія.
«Якщо цвіте одночасно ріпак, акація й різнотрав'я, мед виходить змішаний. А щоб отримати мед лише з однієї культури, наприклад акацієвий, потрібно перед початком її цвітіння забрати попередній мед і поставити магазинні рамки. Я хочу мати чисто соняшниковий сотовий мед. Тут немає ні вощини, нічого. Бджоли самі відтягують стільники й самі заливають їх медом».
За словами Юрія Денисова, успішна зимівля бджіл починається ще наприкінці літа.
«Бджоли, які виходять наприкінці вересня, встигають облетітися. Вони молоді, сильні й саме вони зимують.Тоді навесні підмору у вулику дуже мало, бо стара бджола відійшла ще восени. Минулого року в мене всі матки були молоді. Я обмежував їх, щоб вони правильно червили. На зиму я зажимаю бджіл на 6-7 рамках. Незважаючи на морози, сім'ї перезимували дуже добре».
Найбільшою шкодою для пасіки пасічник називає хвороби, насамперед кліща.
«Вулики потрібно дезінфікувати. Треба стежити за чистотою навколо пасіки. Найбільш серйозна проблема це кліщ. Саме він завдає найбільше шкоди бджолам».
Бджоляр розповів, що пасіка давно перестала бути лише захопленням.
«Коли вони гарно гудуть, у мене на душі стає так приємно... Відчуваю справжнє задоволення. Це моє. Для мене це справжня краса. І ще вони допомагають здоров'ю. Бджоли вентилюють вулик, а я при огляді бджолородини вдихаю ці запахи прополісу та воску».
Вощину пасічник робить сам. Життя бджолиної сім'ї побудоване на чіткому розподілі обов'язків.
«В одному вулику може бути до 80 тисяч бджіл. Але живуть вони недовго. Якщо немає розплоду і немає взятку, робоча бджола може прожити й до півроку. Коли ж є розплід, на нього витрачається дуже багато енергії. Тоді робоча бджола живе максимум місяць. Хороша матка відкладає від півтори до двох тисяч яєць на добу. Бджола може полетіти й за сім кілометрів. Але що вона принесе з такої відстані? Це так само, як носити воду відром за півтора кілометри. Тому я вивожу пасіку ближче до соняшника. Тут поле приблизно за двісті метрів. Бджола вилетіла — і вже працює».
У кожної бджоли в сім'ї є своя роль, сказав Денисов.
«Трутні потрібні лише для того, щоб запліднити матку. Восени їх усіх виганяють із вулика. Матка відкладає яйця, щоб були нові бджоли. Молоді бджоли приблизно тиждень доглядають за розплодом, годують своїх менших братів і сестер. Є вартові — вони не пускають чужих. Є свита матки — вони тільки доглядають її, годують і чистять, а найстарші бджоли носять воду».
На думку пасічника, справжній зрілий мед тоді, коли наливаєш його в банку, а він складається горбочком, закручується й тримає форму.
«Він дуже гігроскопічний — так само, як сіль чи цукор. Якщо герметично закрити ємність, він зберігатиметься дуже довго. І будь-який натуральний мед обов'язково кристалізується. Ріпаковий, наприклад, може закристалізуватися вже через тиждень після відкачування».
Після відкачування соняшникового меду на пасіці розпочнеться підготовка до нового сезону. Пасічник сформує гнізда, залишить бджолам достатньо корму та проведе необхідні обробки, аби навесні сім'ї знову вийшли сильними.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
