У Вінниці створили групи психологічної підтримки для дітей, які втратили батьків внаслідок збройної агресії Росії. Безкоштовну допомогу надають психологині VinSmart Центру.
Групи організували для того, аби діти мали безпечний простір, де можуть говорити про втрату, проживати горе та отримувати підтримку від тих, хто має схожий досвід. Про це в ефірі Українського радіо Вінниці розповіли практикуючі психологині центру Вероніка Швець та Марія Побережна.
"Ми організували ці групи для того, щоб діти відчули полегшення і мали простір поговорити про своє горе. Тому що часто трапляється так, що вдома про це говорити важко, вони бояться ранити мам, інших дорослих. А тут діти, які пережили схоже. І тут вони можуть ділитися і таким чином бачити, що вони не одні зі своїм горем”, — сказала Марія Побережна.
Наразі діє група для підлітків віком від 10 до 16 років. Участь можуть брати діти, які втратили батька або матір через війну. За словами психологинь, йдеться не лише про дітей загиблих військовослужбовців, а й про тих, чиї рідні були цивільними та загинули внаслідок російських атак.
Зустрічі відбуваються офлайн. В основу роботи покладена міжнародна норвезька восьмикрокова програма. Перед початком занять із дітьми психологині проводять окрему зустріч із батьками або опікунами. Там дорослим пояснюють, що таке дитяче горювання, як підтримати дитину, що відбуватиметься на групах і на які реакції варто звертати увагу.
За словами психологинь, це важливо, адже втрату переживають не лише діти, а й дорослі, які залишаються поруч із ними. У сім’ях можуть бути діти різного віку, і кожен проживає горе по-своєму.
Якщо в родині є брати чи сестри, їх не беруть в одну групу — психологині розділяють дітей. Якщо дитина молодша або не підходить за віком до чинної групи, їй можуть запропонувати індивідуальні консультації або участь у наступному наборі.
"Програма називається восьмикрокова, тобто це вісім зустрічей по півтори-дві години. І одна з цих зустрічей є сімейною, коли діти приходять із кимось із членів родини. Це не обов’язково може бути мама, це можуть бути інші брати і сестри, тітки, дядьки, тобто декілька навіть членів родини, кого вони хочуть запросити у цей простір", — розповіла Марія Побережна.
Перші заняття починають зі знайомства. Діти поступово розповідають про себе, свою втрату та про те, як горе впливає на їхнє життя. Психологині пояснюють учасникам, що злість, сум, розгубленість чи інші складні емоції після втрати — це нормальні реакції на ненормальні обставини.
Під час занять говорять також про школу, сім’ю, стосунки з близькими та про те, як горе може торкатися різних сфер життя. Окрема увага — ритуалам пам’яті. На кожній зустрічі діти запалюють свічки на початку заняття і гасять їх наприкінці. Це спільний ритуал вшанування пам’яті.
“Ми говоримо про те, як горе на них впливає, що іноді ми злимося. Злитись — це нормально, це нормальні реакції на ненормальні обставини, які ви проживаєте. Також розповідаємо і говоримо про ритуали, чому це важливо, як це проживаємо”, — сказала Вероніка Швець.
За словами психологинь, спочатку підліткам може бути складно відкриватися. Перші зустрічі більше присвячують поясненню, що таке горювання і як воно може проявлятися.
"Звісно, на початку було складно говорити. Ми робили більше психоосвіти, коли пояснювали, як може відбуватись горе. І вони, слухаючи про це, розуміли, що щось, можливо, їм відгукується. Вони починали маленькими кроками ділитися, щоб зрозуміти, що тут їх хочуть почути, і це безпечний простір, де це можна розповісти”, — сказала Швець.
Зустрічі відбуваються щотижня. Психологині називають це літнім інтенсивом. Надалі розглядають можливість проводити заняття раз на два тижні, щоб діти мали більше часу для осмислення та проживання досвіду між зустрічами.
До цього у VinSmart ЦЕНТРІ вже проводили групи підтримки для дорослих. За словами фахівчинь, різниця між дорослими і дитячими групами полягає в тому, що дорослі зазвичай свідомо приходять по допомогу і швидше відкриваються. Дітей частіше записують батьки, тому їм потрібен час, аби зрозуміти, куди вони прийшли і що відбуватиметься.
“Тут важливість спільного, не однакового, а схожого досвіду. І в тому, що інші можуть показати, що те чи інше переживання є нормальним, і що вони готові підтримати. Тут велика цінність не самого тренера, який проводить групу, а учасників, які сидять поруч”, — розповіла Вероніка Швець.
Фахівчині наголошують: звертатися по допомогу варто тоді, коли людина відчуває, що не справляється самостійно. Психолог може побачити ознаки ускладненого горювання, депресії або посттравматичного стресового розладу. У таких випадках людину можуть скерувати до лікаря-психіатра, і далі фахівці працюватимуть разом.
“Коли ви відчули, що ви потребуєте щось, самі не справляєтесь. Фахівець має профільну освіту і може побачити те, що виходить за межі норми. Тому що є нормальне проживання горювання, а є ускладнене, там може ховатися ПТСР, депресія”, — сказала Марія Побережна.
Психологині радять дорослим більше дізнаватися про процес горювання, аби краще розуміти, що відбувається з дитиною. Також важливо не тиснути на підлітків і не змушувати їх говорити, якщо вони не готові. Натомість варто дати зрозуміти, що дорослий поруч і готовий підтримати.
“Можна запитати дитину, яку підтримку би ти хотів, що я можу для тебе зробити. Або підлітки часто кажуть: все добре, залиш мене. Тоді ми рекомендуємо сказати, що я поруч, коли ти будеш готовий, я завжди готова тебе вислухати, обійняти, можеш до мене звертатися”, — сказала психологиня.
Якщо дитина не хоче йти до психолога, змушувати її не варто. За словами фахівчинь, можна запропонувати літературу, розповісти про можливість консультації або допомогти підібрати спеціаліста, коли підліток буде готовий.
Психологині кажуть, що нині дедалі більше підлітків самі цікавляться психологією та звертаються до батьків із проханням знайти фахівця.
Групи підтримки залишаються актуальними, бо війна триває, а втрати продовжують супроводжувати життя українців. Водночас така робота допомагає дітям не залишатися наодинці з горем, прожити складні емоції та знайти ресурс.
“Вони актуальні, тому що війна триває, втрати супроводжують наше життя. І коли працює група, є велика можливість навіть отримати тут ресурс. Ти говориш про такі жахливі події, але ти можеш прожити це, взяти цей досвід, бути вдячним, рухатись до цінності того попереднього досвіду і можливо навіть зменшити свої страждання”, — сказала Вероніка Швець.
Інформацію про наступні набори до груп психологічної підтримки публікуватимуть у соцмережах відділу психологічної підтримки VinSmart центру, на Facebook-сторінці центру та на сайті Вінницької міської ради.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp
