Протягом тижня, з 15 по 21 червня 2026 року, Суспільному стало відомо про загибель 22 військовослужбовців з Вінницької області, які віддали життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Інформацію про загибель оборонців повідомляли органи місцевого самоврядування, територіальні громади, військові частини та родини полеглих.
Суспільне висловлює співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих. Редакція продовжує збирати інформацію про полеглих захисників, щоб зберегти пам’ять про кожного з них.
Василь Матвійчук
Василь Матвійчук народився 19 березня 1994 року у селі Самгородок Козятинського району. Після школи навчався у Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, де здобув будівельні та автослюсарні спеціальності.
У 2016 році став добровольцем на захист України, служив у лавах Національної гвардії України та пройшов шлях до звання старшого лейтенанта. За час служби за зразкове виконання обов'язків, мужність та героїзм був нагороджений орденом "За мужність", нагрудними знаками "За доблесну службу" та "Хрест хоробрих", а також медалями "Захисник Рубіжного" і "За оборону рідної держави".
13 червня 2026 року офіцер отримав чергове поранення, лікарі у Дніпрі боролися за його життя, але врятувати воїна не вдалося. Поховали Героя 17 червня 2026 року у рідному селі Самгородок. Воїну назавжди залишилося 32 роки.
Дмитро Опалюк
Дмитро Опалюк народився 23 червня 1988 року. Навчався у Вінницькій школі №29, після — у торговельно-економічному інституті, але під час навчання переїхав до Києва. Там працював за різними робітничими спеціальностями, зокрема, трудився на будівництві.
До захисту країни чоловік долучився наприкінці 2024 року. Був стрільцем 95 окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Курщині РФ.
11 лютого 2025 року разом із побратимами потрапив під російський дроновий обстріл. Отримані травми виявилися несумісні з життям.
"30 січня 2025 року ми востаннє чули голос сина. Тоді він зателефонував нам і розповів, що йде на завдання. Ніхто тоді не думав, що це буде останній бойовий вихід Дмитра. На жаль, його життя трагічно обірвалося через ворожу атаку", — розповіли батьки військового.
У Дмитра Опалюка залишились дружина, двоє маленьких синів (2 і 4 роки), батьки та сестра.
Євген Мурадов
Євгеній Мурадов народився 26 травня 1998 року, проживав у селі Кісниця (Городківська громада). У березні 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією Тульчинським ТЦК та СП. У лавах Збройних Сил України служив у званні молодшого сержанта на посаді командира 4-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Захисник загинув 11 червня 2026 року внаслідок артилерійського удару по позиції в районі населеного пункту Стецьківка Харківської області. Воїну назавжди залишилося 28 років.
Іван Підлубний
Іван Підлубний народився у місті Липовець. Став на захист Батьківщини від російської агресії та служив у лавах Збройних Сил України у званні солдата 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ДШВ ЗСУ. Захисник загинув 9 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Зеленівка Покровського району Донецької області. Поховали Героя 20 червня 2026 року в Липовецькій громаді.
Олег Луков
Олег Луков народився 14 квітня 1997 року, проживав у селищі Шпиків. Став на захист України та служив у лавах Збройних Сил України у званні молодшого сержанта на посаді бойового медика розвідувального взводу 1-го батальйону морської піхоти. Захисник загинув 2 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на правому березі річки Дніпро в районі населеного пункту Придніпровське Херсонської області. Воїну назавжди залишилося 29 років.
Петро Гончар Володимирович
Юрій Кузь
Юрій Кузь народився 3 вересня 1968 року, проживав у місті Тульчин. На військову службу був призваний Тульчинським ТЦК та СП, служив у військовій частині А7048 у званні капітана. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти, проте згодом за допомогою ДНК-експертизи факт його загибелі було підтверджено офіційно. Захисник прийняв свій останній бій 28 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Донецької області. Воїну назавжди залишилося 57 років.
Юрій Кулик
Юрій Кулик народився 19 квітня 1990 року, проживав у селі Зарудинці (Немирівська громада). Героїчно став на захист Батьківщини від російської агресії та служив у лавах Збройних Сил України. Захисник загинув 15 травня 2025 року під час виконання військового обов'язку. Прощалися та поховали Героя 17 червня 2026 року на цвинтарі в його рідному селі Зарудинці. Воїну назавжди залишилося 35 років.
Андрій Хуторянський
Андрій Хуторянський народився 14 грудня 1984 року, проживав у Погребищенській громаді. Став на захист України та служив у лавах Збройних Сил України у званні сержанта. Захисник загинув у бою за Україну 3 червня 2026 року в районі населеного пункту Воздвижівка Запорізької області. Поховали Героя 15 червня 2026 року у селі Старостинці. Воїну назавжди залишився 41 рік.
Віктор Коліжук
Віктор Коліжук народився 13 липня 1971 року, проживав у селі Мшанець (Махнівська громада). Став на захист України від російської агресії та служив у лавах Збройних Сил України. Захисник загинув 8 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дружківка Донецької області. Воїну назавжди залишилося 54 роки.
Віталій Насінник
Віталій Насінник народився 5 січня 1979 року в селі Вапнярки, закінчив школу в Журавлівці, а згодом здобув юридичну освіту. Протягом понад 20 років проживав із родиною у місті Гайсин, де працював у сферах охорони, логістики та супроводу.
У 2023 році добровільно став на захист України, служив оператором безпілотних систем 5-ї окремої важкої механізованої бригади. Понад рік вважався зниклим безвісти, його особу встановили за допомогою ДНК-експертизи. Захисник загинув 25 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексіївка Донецької області. Попрощалися з воїном у Гайсині, а поховали його 15 червня 2026 року з військовими почестями на малій батьківщині у селі Вапнярки. Воїну назавжди залишилося 46 років.
Віталій Смотрицький
Віталій Смотрицький проживав у селі Іванівці (Барська громада). Став на захист України та служив у лавах Збройних Сил України на посаді старшого стрільця-оператора військової частини А7379. Військовослужбовець майже дев’ять місяців вважався зниклим безвісти, доки факт його загибелі не було підтверджено офіційно. Захисник загинув 20 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Балаган Донецької області.
Володимир Поліщук
Володимир Поліщук народився 9 червня 1983 року в місті Вінниця. Після школи здобув професію механіка у ПТУ №11, а згодом закінчив Вінницький транспортний фаховий коледж.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі, служив у лавах Державної прикордонної служби України у званні солдата. Захисник загинув 26 серпня 2025 року у стрілецькому бою під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. Провели Героя в останню земну дорогу 16 червня 2026 року у Погребищенській громаді. Воїну назавжди залишилося 42 роки.
Володимир Пустовіт
Володимир Пустовіт проживав у селі Іванівці (Барська громада). Став на захист України від російської агресії та служив у лавах Збройних Сил України у званні сержанта. Військовослужбовець майже півтора року вважався зниклим безвісти після того, як 24 грудня 2024 року під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Лиманської громади Донецької області з ним зник зв'язок. Після тривалих пошуків та ДНК-експертиз факт його загибелі було підтверджено офіційно. Захисник повернувся додому "на щиті".
Євген Жуковський
Євген Валентинович Жуковський народився 8 серпня 1986 року у Вінниці. У 2002 році закінчив фізико-математичну гімназію №17, а у 2007 році — Вінницький національний технічний університет за спеціальністю "Системи управління і автоматизації". Працював інженером з комп’ютерних систем на підприємствах.
Чоловік вступив до лав Збройних Сил України 25 жовтня 2024 року. Служив спершу у складі 120 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Згодом — у 9 окремому стрілецькому батальйоні.
Захисник опанував фах оператора БпЛА. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
Помер Євген Жуковський 12 червня 2026 року.
Роман Вальчук
Роман Вальчук народився 23 січня 1972 року у селищі Вапнярка на Вінниччині. Після закінчення місцевої школи вступив до військового училища. Здобувши фах, служив у військовій частині рідного населеного пункту.
Також військовослужбовець брав участь у миротворчій місії під егідою ООН у Югославії.
У 2004 році родина Вальчуків переїхала до Вінниці. У 2017 році Роман Вальчук став на захист України під час АТО/ООС. Служив поблизу Сіверськодонецька та Соледара.
Згодом у званні підполковника він вийшов на пенсію. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Роман Вальчук повернувся до війська та долучився до роботи у штабі Повітряних Сил.
Військовий мав почесні нагороди, серед яких медаль "Ветеран служби", нагрудний знак "Знак пошани", "Сталевий хрест", відзнака "За досягнення у військовій службі" I ступеня та медаль "За сумлінну службу".
Серце Романа Вальчука зупинилося 12 червня 2026 року. Йому було 54 роки. У нього залишилися дружина, двоє дітей та маленька онучка.
Сергій Глушко
Юрій Мельник
Юрій Мельник народився у 1972 році, проживав у селі Михайлівка (Мурафська громада). Став на захист рідної землі від російських окупантів та служив у лавах Збройних Сил України у званні солдата. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти. Згодом факт загибелі було підтверджено офіційно. Захисник загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області. Воїну назавжди залишилося 54 роки.
Сергій Цимабл
Сергій Олександрович Цимбал народився 1 вересня 1986 року у Вінниці. Навчався у школі № 30. Відтак вступив до профтехучилища №2, де отримав фах кухаря-кондитера. Довгий час працював на складі, згодом — за кордоном.
Захищати Україну чоловік пішов у липні 2022 року. Він служив у складі 57 окремої мотопіхотної бригади на посаді водія-механіка. Виконував бойові завдання на Харківщині. Загинув 6 червня 2026 року.
Руслан Соколов
11 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання загинув житель с. Ковалівка — Соколов Руслан Петрович, 25.04.1982 року народження.
Олександр Гальчинський
24 квітня 2023 року Олександр Гальчинський виконував бойове завдання поблизу Бахмута на Донеччині та з того часу зв’язок із ним було втрачено. Після проведення репатріації тіл та необхідних експертиз офіційно підтверджено його особу та встановлено факт загибелі.
Олександру Гальчинському було 46 років.
Олександр Верещагін
Олександр Верещагін народився 27 червня 1971 року у місті Добропілля Донецької області в родині шахтарів. Після закінчення школи здобув професію машиніста підземного електровоза у Білозерському професійному училищі.
Свій військовий шлях він розпочав у 2017 році, підписавши контракт на проходження служби. З початком повномасштабного вторгнення, 19 березня 2022 року, добровільно став на захист України у складі підрозділу територіальної оборони, де служив стрільцем.
13 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександропіль Краматорського району Донецької області воїн зник безвісти. Лише 29 жовтня 2025 року в межах репатріації тіл загиблих було повернуто тіло Захисника. Після проведення необхідних експертиз 8 червня 2026 року ДНК-дослідження офіційно підтвердило його загибель.
Назар Вітюк
Назар Вітюк народився 9 вересня 2000 року. До лав ЗСУ його призвали у листопаді 2025 року. Захисник проходив службу оператором безпілотних літальних апаратів у підрозділі ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Як повідомили у громаді, 12 квітня 2026 року поблизу Костянтинівки Донецької області військовий загинув під час виконання бойового завдання.
Микола Слабуцький
Солдат Микола Слобуцький, 1976 року народження, загинув 19 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Георгіївка на Донеччині.
Василь Борисюк
Василь Борисюк народився 8 січня 1974 року. Солдат загинув 31 грудня 2025 року поблизу Озарянівки Бахмутського району Донецької області.
Валерій Парсяк
Парсяк Валерій Петрович, 21.08.1977 р.н.
Воїн загинув у бою поблизу Кринок на Херсонщині ще 26 листопада 2023 року і майже три роки вважався зниклим безвісти.
Андрій Іваник
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
