У Буші на Вінниччині встановили репліку Збручанського Світовида та розпочали відновлення слов’янського святилища поблизу річки Мурафи. Проєкт базується на історичних дослідженнях і реалізується силами громади.
Про це Суспільному розповів ініціатор проєкту, дослідник та краєзнавць Олександр Пірняк.
За словами Пірняка, ідея створення слов’янського святилища у Буші з’явилася понад десять років тому.
Він розповів, що у 2010–2012 роках мав земельні ділянки біля місця злиття двох річок. Територія не використовувалася для господарства і поступово заростала травою. Саме там протягом кількох років проводили реконструкції давніх свят — Купала та днів рівнодення.
До організації обрядів, за його словами, залучали фахівців з реконструкції традиційної культури. Учасники відтворювали купальські звичаї: пускали віночки на воду, водили хороводи, проводили обрядові ігри та зустрічали схід сонця.
Саме тоді виникла ідея створити на цій території постійний культурно-історичний простір.
Святилище облаштовують на території імпровізованого капищаЯзичницький храм у східних і балтійських слов'ян дохристиянського часу, також давньослов'янське слово, яким називається простір язичницького храму, розміщений за вівтарем і призначений для розміщення капів — статуй, кумирів, яке оточене земляним валом. Центральним елементом стала копія Збручанського Світовида.
Олександр Пірняк розповів, що за основу реконструкції взяли наукові праці з археології та дослідження, зокрема матеріали, пов’язані з розкопками на горі Богит у 1982 році.
Також використовували напрацювання академічних досліджень, які описують структуру та можливу модель слов’янських культових комплексів.
"Це не вигадка, а спроба відтворити структуру на основі наукових джерел", — пояснив він.
Роботи з облаштування території тривали поступово протягом кількох років. Ділянку розчищали, визначали межі, формували земляні конструкції.
Зрештою було створено комплекс із земляним валом і ровом діаметром близько 40 метрів. У подальших планах — облаштування воріт, ритуального вогнища та інших елементів простору.
Окремим етапом стало встановлення скульптури Світовида.
Репліку створив скульптор Іван Короленко. Вага кам’яної скульптури становить близько 800 кілограмів.
Що відомо про Збручанського Світовида
Як повідомили на сторінці ГО "Етнокод", Збручанський Світовид вважається однією з найвідоміших пам’яток дохристиянського періоду. Оригінальну кам’яну скульптуру знайшли у XIX столітті в річці Збруч поблизу Гусятина. Нині вона зберігається в Національний музей у Кракові.
"Символіка ідола надзвичайно цікава: три яруси уособлюють світ богів, світ людей та підземний світ. Серед образів — Перун, Лада, Макоша, Світовид і Велес", — йдеться в дописі.
Ініціатори проєкту планують продовжити облаштування території: завершити формування конструкцій святилища та додати нові елементи, що відповідають його концепції.
За словами Олександра Пірняка, територію вже використовують для культурних заходів і практик, однак роботи ще тривають.
Усі етапи реалізуються переважно за власні кошти ініціаторів та за участі волонтерів.
Толоку провели в межах ініціативи "Чиста Мурафа" та проєктів зі збереження культурної спадщини Південного Поділля.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
