15 квітня в селищі Крижопіль, що на Вінниччині, сім'ям загиблих Ярослава Шкільнюка та Романа Анчиполевського передали посмертні державні нагороди захисників.
Відзнаки родинам передали начальник відділення рекрутингу та комплектування другого відділу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Дмитро Тирса та селищний голова Крижополя Володимир Василишен. Вручення відбулося на фонтанній площі біля Алеї памʼяті. На заході були присутні рідні, близькі військових та жителі громади. Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Ярослав Шкільнюк
Шкільнюк Ярослав Миколайович народився 7 лютого 1989 року в селі Тернівка Крижопільського району Вінницької області. Навчався у Крижопільській загальноосвітній школі №2 ім. С. Гаврилюка. Після завершення — вступив до Крижопільського професійного ліцею, де здобув професію зварювальника. Працював на місцевому сироробному заводі.
У 2014 році Ярослав одружився з коханою Іриною. У подружжя народилося двоє дітей — син Михайло та донька Домініка.
“Бувши на війні, він ніколи не жалівся, завжди казав, що все добре і все буде добре. Можливо, відчував, що так буде, можлив,о братові казав, а мені лише, що все добре”, — розповіла дружина Ірина.
У грудні 2022 року Ярослав став на захист України. Він приєднався до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 22 окремої механізованої бригади. Чоловік служив оператором відділення протитанкових ракетних комплексів механізованого взводу.
15 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Кліщіївка Донецької області 34-річний оборонець загинув внаслідок російського артилерійського обстрілу.
За мужність у боротьбі за Батьківщину солдат Ярослав Шкільнюк посмертно нагороджений "Комбатанським Хрестом".
Відзнаку 15 квітня передали дружині Ірині, сину Михайлу та доньці Домініці.
Роман Анчиполевський
Анчиполевський Роман Олександрович народився 7 грудня 1998 року в селищі Крижопіль Вінницької області. Навчався Роман у Крижопільській загальноосвітній школі №2. Після закінчення школи продовжив навчання у Заболотненському вищому професійному училищі №31 імені Данила Кириловича Заболотного, де здобув професію лісника.
У травні 2022 року Роман одружився з Галиною, і незабаром у подружжя народилася донька Емілія.
“Останнє, про що ми з ним розмовляли, він казав, що через три дні вийде на зв’язок, але так і не вийшов. Потім я дізналась, що він загинув в перший же день. Мені зателефонувала його мати. Я не вірила. Він мені казав, що він через три дні вийде на зв'язок, але так і не вийшов, на жаль. Він був дуже хороший, він дуже нас любив. Він дуже любив донечку. Вона була для нього просто все в його житті, але, на жаль, дива в нас не сталося. Ми залишились одні, і нам дуже боляче, і дуже важко жити. Ми постійно згадуємо його. Не можемо без нього просто”, — сказала дружина Галина.
6 січня 2025 року Роман Анчиполевський був призваний до лав Збройних Сил України другим відділом Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Службу він проходив розвідником 1 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти управління військової частини А 4267, 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
1 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кузьминівка Бахмутського району Донецької області 26-річний Роман Анчиполевський загинув внаслідок підриву на протипіхотній міні.
За особисті мужність і героїзм, виявлені під час захисту Батьківщини, військового нагородили орден “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Відзнаку вручили дружині Галині та доньці Емілії.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
