За тиждень, з 23 по 28 лютого 2026 року, Суспільному стало відомо про загибель 22 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Сергій Подгорний
Сергій Іванович служив стрільцем-помічником гранатометника 2 мотопіхотного відділення в/ч А2896. Його життя обірвалося 30 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Пушкіне Покровського району Донецької області.
Василь Борошньов
Василь Борошньов народився у Вінниці 14 січня 1988 року. Закінчив загальноосвітню середню школу №5 та здобув фах автомеханіка у Вінницькому політехнічному технікумі. До мобілізації у військо чоловік працював на ПрАТ "Вінницяпобутхім".
До лав Збройних сил України Василь став навесні 2023 року. Він воював у складі 5 окремої танкової бригади на сході країни. Загинув поблизу селища Покровське Дніпропетровської області 14 лютого 2026 — внаслідок поранення, яке виявилося несумісним із життям.
Анатолій Супрун
Анатолій народився 5 липня 1984 року в Погребищі. Після школи здобув професію тракториста у вищому професійному училищі №29 міста Сквири. Працював у будівельній сфері в Києві. Згодом оселився у Вінниці, де разом із дружиною виховував двох синів — 12 та 3 років.
Анатолій Супрун став на захист держави взимку 2024 року. Служив сапером у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Загинув 9 липня 2025 року під час бойових дій поблизу села Серебрянка Бахмутського району Донецької області. Йому був 41 рік.
Валерій Баранов
Валерій Баранов народився 12 серпня 1966 року в селі Вільшанка тоді ще Крижопільського району. Після школи вивчився на слюсаря у Вінницькому професійно-технічному училищі №19 (тепер ДПТНЗ "Вінницьке вище професійне училище сфери послуг"). Відслужив у армії. Працював на заводі "Маяк" та міських автопарках, де виконував обов’язки газоелектрозварювальника. У шлюбі виростив трьох дітей і дочекався п’ятьох онуків.
Сержант Валерій Баранов добровільно долучився до війська на початку широкомасштабного вторгнення РФ. Чоловік служив у 120 окремій бригаді територіальної оборони. Був сержантом стрілецького відділення роти. Брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках.
Володимир Черниш
Народився Володимир Черниш у Вінниці 15 жовтня 1979 року. Закінчив загальноосвітню школу №33, Вінницький технічний фаховий коледж та Вінницький національний технічний університет. Працював в "Укртелекомі", а згодом відкрив власний приватний бізнес. Оскільки з рідних у Володимира не залишилося нікого, то справжньою родиною для нього стали побратими, йдеться у дописі.
Володимир Черниш добровільно пішов захищати Україну у травні 2022 року. Воював спочатку в 47 окремій механізованій бригаді, а згодом приєднався до 67 окремої механізованої бригади. Мав позивний "Монах", пройшов шлях від солдата до сержанта.
Чоловік брав участь у боях на східному напрямку фронту: від Краматорська та Слов’янська до Покровська та Павлограда. Життя 46-річного воїна обірвалося 19 лютого.
Ігор Шимончук
На Харківщині, під час військової служби, помер житель села Пилява, Ігор Шимончук, 1984 року народження.
Він служив у лавах Збройних Сил України гранатометником стрілецького батальйону, з 2022 року боронив країну та гідно виконував свій військовий обов’язок.
Олег Смучинський
На фронті загинув молодший сержант з Хмільницької громади Олег Смучинський. Воїн вважався зниклим безвісти з 2024 року.
Леонід Гергало
Помер 43-річний механік ударних БпЛА з Лука-Мелешківської громади Леонід Гергало. Воїн служив у лавах Збройних Сил України механіком ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Олексій Толмачов
Олексій Толмачов народився 2 жовтня 1990 року у Маріуполі. Після школи вивчився на газоелектрозварювальника. У цивільному житті працював на заводі "Азовмаш". З початком широкомасштабного вторгнення його дружина та двоє доньок переїхали у Вінницю. На Олексія з війни також чекали батьки та сестра.
Бойовий шлях чоловік розпочав у 2014-2015 роках в АТО, захищав Донецький аеропорт. А з початком великої війни знову став на оборону Батьківщини. У званні старшого сержанта командував мінометним відділенням 503 окремого батальйону морської піхоти, відомого як "Борсуки", 38 окремої бригади морської піхоти.
Олексій брав участь у боях під Авдіївкою, Вугледаром, Кринками та Покровськом. Загинув 34-річний воїн у районі Мирнограда 20 серпня 2025 року.
Володимир Подолужний
Володимир народився 20 лютого 1984 року в селі Немерче Муровано-Куриловецького району. Навчався у Гніванській загальноосвітній школі №1, продовжив навчання у Тиврівському ліцеї, а потім – в Гніванській школі №3. Вищу освіту отримав у Вінницькому національному технічному університеті.
17 березня 2023 року Володимир став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання поблизу Суджі, Часового Яру, у Чорнобильській зоні.
18 лютого 2026 року, за два дні до свого 42-річчя, головний сержант- командир інженерно-саперного відділення військової частини А4576, загинув внаслідок обстрілу поблизу населеного пункту Круп’янськ Харківської області.
Мирослав Макогончук
Макогончук Мирослав Володимирович, 02.02.1994 року народження житель села Сокіл.
Воїн служив у лавах Збройних Сил України на посаді заступника командира танкового батальйону з психологічної підтримки військової частини та до останнього подиху залишався вірним військовій присязі й українському народові.
Життя Героя обірвалося 17.09.2025 року внаслідок бойових дій поблизу населеного пункту Гришине, Покровського району Донецької області.
Олександр Ползіков
Олександр народився 13 березня 1990 року в с.Анютине Чечельницького району. У важкому бою під Куп’янськом воїн отримав несумісні з життям поранення і помер у військовому госпіталі 21 лютого 2026 року.
Сергій Босенко
Босенко Сергій Віталійович, 11.01.1995 року народження, уродженець села Кузьминці. Закінчив Кузьминецьку школу, професію механізатора здобував у Вороновицькому училищі. Працював на Ладижинській птахофабрикі. Разом із дружиною виховував трьох дітей.
У 2023 році долучився до лав Збройних Сил України, служив у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. У лютому 2025 року населеного пункту Малі Щербаки Васильківського району Запорізької області отримав важке поранення ніг. Після лікування та реабілітації був звільнений зі служби та отримав інвалідність внаслідок війни.
20 лютого 2026 року Сергій Босенко помер у реанімаційному відділенні Гайсинської центральної районної лікарні внаслідок нещасного випадку. 23 лютого 2026 року в Гайсині з ним попрощалися. Йому навічно 31 рік.
Сергій Фадєєв
Старший солдат Сергій Фадєєв добровільно вступив до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Служив сапером у 120-й окремій бригаді територіальної оборони. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині.
Свій останній бій він прийняв 17 лютого поблизу міста Лиман Краматорського району. Сергію було 44 роки.
За службу його нагородили нагрудним знаком "Ветеран війни" та відзнаками командування. Попри поранення, він повертався до виконання обов’язків.
Сергій народився 13 березня 1981 року у Вінниці. Закінчив школу №12 з відзнакою, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів у професійно-технічному училищі №3. Працював у сфері автосервісу, мав власну СТО. У нього залишилися двоє синів і донька.
Рідні розповідають, що після війни він планував повернутися до роботи та розвивати власну справу.
Ярослав Лавренюк
Лавренюк Ярослав народився 01.11.1993 року в Гайсині. Навчався у міській школі №2 та Іллінецькому технікумі, працював на місцевих підприємствах. У травні 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив кулеметником у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
З липня 2024 року Ярослав Лавренюк вважався зниклим безвісти. Після репатріаційних заходів та ДНК-експертизи його особу встановили. Загинув 28 липня 2024 року поблизу населеного пункту Нью-Йорк, що на Донеччині.
Олександр Обополов
Обополов Олександр — Захисник України, позивний "Педагог", випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. У 2008–2013 роках навчалася за спеціальністю "Географія. Біологія", після завершення навчання працював учителем.
18 лютого Олександр Обополов загинув під час виконання військового обов'язку на фронті.
Олександр Музика
Музика Олександр, 23.05.1987 року народження, уродженець села Межирів Жмеринської громади. Навчався в Мартинівській школі.
14 лютого Олександр Музика загинув у населеному пункті Мар'ївка Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 38 років.
Олексій Шимчик
Шимчик Олексій народився 16.02.2000 року в Ладижині. Навчався у загальноосвітній школі №4, у 2021–2023 роках отримав спеціальність муляра-штукатура у Дрогобицькому навчальному центрі №40, працював за фахом. У підлітковому віці залишився без матері, згодом — без батька.
У 2025 році Олексія призвали на навчання до Ольгополя, після чого він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим оператором виведення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки штурмового батальйону військової частини.
18 лютого 2026 року Олексій Шимчик помер.
Ігор Петровський
Петровський Ігор народився 12.11.1969 року в Немирові. Після закінчення школи здобув фах кухаря та пройшов строкову військову службу. У цивільному житті працював начальником служби охорони в одній із вінницьких компаній, був батьком двох синів.
Влітку 2022 року добровільно став на захист України. Служив стрільцем у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка та 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту — від Харківщини до Покровської, зазнав контузій, травм і поранень. Останнє поранення отримало наприкінці минулого року під час евакуації побратимів, після чого проходив лікування та реабілітацію.
Сергій Горшинін
Горшинін Сергій Петрович, 02.08.1979 року народження, житель села Городківка, молодший сержант. Він служив командиром маскувального відділу.
19 лютого 2026 року Сергій Горшинін помер під час проходження служби.
Олександр Стоян
Стоян Олександр Леонідович, житель села Красносілка Бершадської громади, боєць підрозділу територіальної оборони.
21 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в м. Бахмут Донецької області зник безвісти за особливих обставин. Згодом за результатами проведених експертиз офіційно встановлено факт його загибелі.
