19 лютого у Вінниці відбулася акція пам’яті до 12-х роковин російсько-української війни. Учасники тримали плакати та портрети військових. Захід тривав кілька хвилин і відбувся синхронно із загальнонаціональною хвилиною мовчання.
Про це Суспільному розповіла співкоординаторка акцій нагадування про хвилину мовчання у Вінниці та представниця громадської організації "Вшануй" Валерія Кузінська.
За її словами, захід приурочили до річниці початку війни, яка розпочалася 19 лютого 2014 року. О 9:00 містяни зібралися на перехресті проспекту Коцюбинського та вулиць Брацлавської, Соборної і Київської (біля Центрального мосту).
"Такі акції мають на меті підтримувати культуру пам’яті та нагадувати, що війна триває вже 12 років — не лише з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році. Організація "Вшануй" долучилася до проведення подібних заходів у різних містах, зокрема в Києві, Львові, Полтаві та інших громадах", — сказала Кузінська.
Під час акції згадували конкретні імена та долі військових.
Серед них — Олександр Сокорчук із позивним "Динамо", якого мобілізували після строкової служби. Боєць воював на Донеччині. Загинув у серпні 2014 року під Амвросіївкою. Служив водієм у 26 бригаді. Йому було 26 років.
За словами Валерії Кузінської, це перший військовий у її родині, який загинув у війні.
Також під час заходу згадали ще одного військового, 25-річного Олега Беженара на псевдо "Барні". За словами сестри загиблого бійця, брат загинув 1 січня 2023 року поблизу населеного пункту Спірне Донецької області.
"Совість — це його друге ім’я. Він мав честь. Він допомагав завжди тихо, йому не потрібно було кричати чи просити. Якщо комусь потрібна була допомога — він завжди підставляв плече", — сказала Валентина Мельник.
Вона розповіла, що пам’ять — це не лише слова, а й дії: участь у хвилинах мовчання та подібних заходах допомагає зберігати імена загиблих.
Також участь в акції взяла Валентина Олійник, дружина загиблого Олександра на псевдо "Дизель". За її словами, він підписав контракт із Повітряними силами у 2023 році. Півтора року ніс службу, згодом був прикомандирований до морської піхоти та воював на Донецькому напрямку.
Валентина розповіла, що рішення піти на фронт він прийняв, зокрема, через сина Максима, якому нині 9 років.
"Він говорив, що не може залишатися осторонь такої біди для України. Казав: син колись запитає, що ти робив для перемоги", — розповіла вона.
Олександр народився 14 жовтня 1989 року. Загинув 6 листопада 2024 року. Понад рік вважався безвісти зниклим — згодом ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Поховали військового 2 січня 2026 року.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
