Від початку повномасштабного вторгнення Вінницька громада приймає бізнес із прифронтових і тимчасово окупованих регіонів. Нині у місті релоковано 496 підприємств, із яких 300 вже відновили роботу, створивши понад 2 200 робочих місць.
Про це в ефірі Українського радіо Вінниця повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
За його словами, найактивніший процес переїзду підприємств припав на березень–травень 2022 року, коли компанії евакуйовували виробництва з територій поблизу бойових дій.
До Вінниці переїхали підприємства з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед напрямків:
- машинобудування,
- торгівля,
- логістика,
- сфера послуг.
Більшість релокованих підприємств — це мікро-, малий та середній бізнес. Частка середнього бізнесу становить близько 5–7%.
За загальноприйнятими критеріями, до великого бізнесу належать компанії, де працює понад 250 осіб і річний оборот перевищує 50 мільйонів євро (понад 2,5 мільярда гривень). Підприємств із таким оборотом серед релокованих у громаді немає.
"Розвиваємо економіку нашої громади через підтримку малого й середнього бізнесу, бо вбачаємо в цьому велике майбутнє. Такий підхід дозволяє диверсифікувати економіку та зменшити залежність від одного великого підприємства", — розповів Очеретний.
Програми підтримки
Із початку повномасштабного вторгнення у Вінницькій громаді запровадили програму підтримки бізнесу на період воєнного стану. Вона поширюється як на місцеві підприємства, так і на релоковані — за умови офіційної реєстрації у громаді.
Зі слів посадовця, одним із перших кроків стала пропозиція виробничих площ. Від початку війни місцевий бізнес запропонував близько 100 майданчиків для розміщення релокованих підприємств. Станом на зараз 72 із них уже зайняті, ще 27 залишаються доступними.
Йдеться про підготовлені локації з необхідною інфраструктурою — під’їзними шляхами, у частині випадків із залізничним сполученням, а також із підведеними комунікаціями: електроенергією, водою, газом та водовідведенням.
Після запуску виробництва підприємства можуть претендувати на участь у міських програмах підтримки.
"Найбільша з них — ваучерна програма розвитку малого та середнього бізнесу. У 2026 році на її реалізацію передбачено 20 млн грн", — сказав Очеретний.
Кадровий дефіцит
За словами Очеретного, однією з головних проблем залишається нестача працівників. Приблизно половина працевлаштованих у релокованому бізнесі — це люди, які переїхали разом із підприємствами. Інші 50% — місцеві жителі та внутрішньо переміщені особи з інших регіонів.
Для вирішення кадрової проблеми у громаді проводять ярмарки вакансій та програми перекваліфікації спільно з центром зайнятості.
Щодо бронювання працівників, підприємства можуть подати відповідні документи, якщо відповідають встановленим критеріям: рівень зарплати, відсутність податкових боргів та статус критично важливого підприємства. Рішення ухвалює обласна військова адміністрація.
Серед механізмів прямої підтримки з боку міської ради — компенсація за створення нових робочих місць.
"Розмір компенсації становить 1902 гривні на одного працевлаштованого працівника. Йдеться про відшкодування єдиного соціального внеску (22% від мінімальної заробітної плати)", — розповів Очеретний.
У 2025 році на таку компенсацію подали заявки щодо 86 новостворених робочих місць.
Питання енергостійкості
У питанні енергетичної стійкості міська влада реалізує окремі програми підтримки. У квітні 2023 року депутати Вінницької міської ради за ініціативи міського голови підтримали програму компенсації витрат на встановлення відновлюваних джерел енергії — сонячних, вітрових, гідро- та геотермальних установок. Розмір відшкодування становить до 1 мільйона гривень.
У 2024 році програму розширили: до переліку додали акумуляторні системи накопичення енергії. Відтак підприємства можуть отримати до 1 мільйона гривень компенсації за встановлення сонячних панелей і ще до 1 мільйона — за акумулятори. Загальна сума підтримки може сягати 2 мільйонів гривень.
"Місто видало низку містобудівних умов та обмежень для встановлення когенераційних установок на підприємствах. Чим більше бізнес забезпечує себе електроенергією самостійно, тим більше ресурсу з централізованої мережі може бути спрямовано на потреби населення", — сказав посадовець.
За словами Очеретного, станом на зараз у Вінниці встановлено сонячні панелі загальною потужністю близько 24 МВт. За три роки у відновлювану енергетику бізнес інвестував понад 600 мільйонів гривень.
Надходження до бюджету
Заступник міського голови Андрій Очеретний розповів, що за підсумками 2025 року до міського бюджету надійшло понад 60 мільйонів гривень додатково від ПДФО та єдиного податку від релокованого бізнесу. Частина цих коштів, 64%, залишається у Вінницькій громаді, решта розподіляється між обласним та державним бюджетом. Податки на доходи та ПДВ надходять до державного бюджету.
"Головним завданням є утримати бізнес у межах України та створити умови для його стабільної роботи. Більшість підприємств продовжує розвиватися, наймає нових працівників і забезпечує додаткові робочі місця", — пояснив посадовець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
