Троє військовослужбовців транспортної авіації ЗСУ — борттехнік Вадим, льотчик-штурман Віктор та другий пілот Станіслава — розповіли про свій шлях у професії під час повномасштабної війни. Вони виконують завдання на літаках Ан-26, відповідаючи за технічну справність борту, навігацію та пілотування.
Історії авіаторів опублікували на офіційній сторінці 456-ї бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди у Facebook.
Усі імена героїв змінені з міркувань безпеки.
Вадим: “Серце літака”
Вадим служить бортовим авіаційним техніком у складі екіпажу літака Ан-26. Він відповідає за справність двигунів і бортових систем під час польоту та контролює технічні параметри літака в повітрі.
За словами військового, інтерес до авіації з’явився ще в дитинстві. Його батько був офіцером, що стало прикладом для вибору професії.
"Я зрозумів, що вони літають не завдяки магії, а завдяки людям", — розповів він.
Вадим навчався у Харківському національному університеті Повітряних Сил. Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року він зустрів на п’ятому курсі. До завершення навчання залишалося кілька місяців.
Після випуску розпочав службу як авіаційний технік на землі — займався обслуговуванням і ремонтом авіаційної техніки. Лише через два роки отримав допуск до польотів у складі екіпажу.
Нині Вадим має близько 186 годин нальоту та понад 100 виконаних вильотів. Під час польоту він стежить за роботою двигунів, систем і вузлів управління, аналізує показники та інформує екіпаж про можливі відхилення.
"Борттехнік — це як серце літака", — сказав військовий.
Один із його останніх вильотів відбувався на оперативний аеродром поблизу лінії бойового зіткнення. Після швидкої посадки та розвантаження літак покинув район. Уже після зльоту неподалік зафіксували атаку ворожого дрона-камікадзе. За словами військового, екіпаж встиг завершити операцію до загрози.
Свою мотивацію Вадим пояснив просто: літак має виконати завдання та безпечно повернутися на базу. За технічну справність у польоті відповідає саме він.
Віктор: навігатор, який визначає шлях
Віктор служить льотчиком-штурманом у складі екіпажу літака Ан-26. Він відповідає за навігацію під час польоту, розрахунок маршруту, параметри зльоту й посадки, а також виконання маневрів.
З його слів, у дитинстві він не планував пов’язувати життя з авіацією — розглядав цивільну професію. Однак виріс у родині військових, і згодом обрав службу. Остаточне рішення ухвалив після участі у військовому таборі та першого польоту на літаку Ан-2 із парашутним стрибком.
"Нас покатали на літаку, ми політали, стрибнули з парашутом — і я зрозумів, що літати це дуже круто", — сказав він.
Під час вступу до Харківського національного університету Повітряних Сил Віктор дізнався про спеціальність льотчика-штурмана, пройшов конкурсний відбір і розпочав навчання у 2020 році. Диплом отримав у 2024-му — вже під час повномасштабної війни.
Перший політ на Ан-26, за його словами, допоміг повністю усвідомити відповідальність професії. Сьогодні Віктор має понад 200 годин нальоту та близько 300 вильотів разом із навчальними. Екіпаж, у складі якого він служить, виконує перевезення військових вантажів і особового складу. За один рейс літак може транспортувати 2–3 тонни вантажу.
Наразі він виконує польоти вдень і завершує підготовку для отримання допуску до польотів у нічний час.
"Є обов’язки, які потрібно виконувати — йтиме війна чи ні. Але головна моя мотивація — не лише обов’язок. Душа тягнеться до літака, емоції під час польоту не передати словами. І я не можу просто відмовитися бути собою", — розповів він.
Станіслава — другий пілот Ан-26
Станіслава служить помічником командира екіпажу — другим пілотом літака Ан-26 у складі 456-ї бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Вона закінчила Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у серпні 2025 року та приєдналася до бойового підрозділу.
Виросла у родині військових, дитинство провела поблизу аеродромів. За її словами, ще кілька років тому шлях жінок у льотну професію був значно складнішим.
"Раніше це було майже неможливо", — сказала вона.
Спочатку Станіслава планувала стати штурманом, однак згодом обрала льотний факультет. Курсантом університету стала у 2021 році.
Після випуску розпочала службу в екіпажі Ан-26. За перший період має майже 30 годин нальоту, а загалом — близько 200 вильотів разом із навчальними польотами.
У перші місяці служби її екіпаж чотири рази піднімав літак у повітря під час повітряних атак, щоб вивести авіаційну техніку з-під можливого удару.
"Повітряна тривога, команда запуску, зліт і завдання врятувати авіаційну техніку", — пояснила пілотеса.
Станіслава розповіла, що її мотивує професійний розвиток і відповідальність за виконання завдань. За її словами, важливо усвідомлювати власний внесок у спільну справу вже на початку кар’єри.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
