У Вінниці відбулася акція "Листи надії", покликана підтримати українських військовополонених та зниклих безвісти захисників. Ініціатором став колишній військовополонений Іван Діброва, який провів у російській неволі майже три роки.
Акція передбачала написання листів підтримки військовим, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. За словами Івана Діброви, навіть кілька рядків від рідних можуть стати для бійців важливою моральною підтримкою.
"Нас там підтримували листи. Вони приходили рідко, однак кожен із них надавав сили та надії. Кожен лист читали по 1000 разів. Кожне слово торкалося серця і бажання пережити всі ті труднощі, які там були", — розповів Діброва.
До ініціативи долучилися родичі військових. Зокрема, у Вінниці листи своїм чоловікам писали Наталя Ткачова та Людмила Матохнюк, чиї близькі зникли безвісти під час виконання бойових завдань.
Людмила Матохнюк розповіла, що її чоловік Олег пішов служити у 2023 році, а в березні 2024-го зник безвісти на Запорізькому напрямку. У листі вона коротко пише про рідних і передає, що сім’я чекає та не втрачає надії.
"Це не життя, а боротьба. Спочатку — пекло, не знаєш, що робити. Боремось, щоб знайти всіх: тих, хто в полоні, і тих, хто загинув — щоб поховати їх гідно", — сказала дружина зниклого безвісти.
Наталя Ткачова востаннє спілкувалася з чоловіком 18 листопада 2024 року. Віталій зник безвісти на Донецькому напрямку. За її словами, період очікування є важким і сповненим невизначеності, адже родини живуть надією отримати звістку під час кожного обміну.
"Чим ти живеш? Маленькою надією, що в тебе є шанс. Саме нею ти й живеш. Цей час — час невизначеності, час болю та постійного виснаження. Ти втрачаєш у житті все: спокій, смак, бажання. Ти чекаєш на кожен обмін, думаєш: "А що, як саме там буде він?...", — розповіла Наталя Ткачова.
Акцію "Листи надії" у Вінниці розпочали 25 січня. Станом на сьогодні, 9 лютого, зібрали понад 400 листів від родичів військовополонених і зниклих безвісти оборонців. Їх передали регіональному представнику Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Анатолію Ковальчуку.
"Ця акція — чудова. У листах не можна писати про політику чи війну. Потрібно писати лише про сім'ю, про погоду, щоб не виходити за дозволені рамки. Бо всі листи вони читають і можуть повернути. Ми підтримуємо такі акції. Хочемо, щоб люди не були байдужими, розуміли, через що проходять родичі військовополонених", — розповів Ковальчук.
Іван Діброва розповів, що Вінниця стала першим містом, де провели акцію. Наступним її планують організувати у Львові 14 лютого. За його словами, головна мета — підтримати родини та дати можливість передати військовим слова віри й очікування.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
