Сьогодні, 6 лютого, у Вінницькій громаді прощаються із двома полеглими захисниками — Олександром Андрейчуком та Ярославом Мельницьким. Їх поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.
Олександр Андрейчук
Олександр Андрейчук приєднався до Збройних Сил України у 2025 році. Захищав країну у складі 3 прикордонної комендатури швидкого реагування ДПСУ. Виконував бойові завдання на посаді навідника міномета відділення вогневої підтримки. Загинув воїн 3 грудня 2025 року поблизу села Карпівка Донецької області. Йому було 57 років.
"Повномасштабне російське вторгнення Олександр сприйняв, як особистий виклик і був готовий будь-якої миті стати на захист України. Коли прийшов його час, він без вагань зібрався та пішов визволяти рідну землю", – розповіла сестра загиблого воїна Анна.
Народився Олександр Андрейчук у Вінниці 16 березня 1968 року. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №29 опанував спеціальність електрика у Вінницькому професійно-технічному училищі №4. Відслужив 3 роки у морському флоті, працював у будівельній сфері.
"А за кілька років до мобілізації, Олександр повністю присвятив себе догляду за нашою матір’ю. Робив усе, щоб скрасити та продовжити їй життя. Найбільше хвилювався за неньку й коли перебував у війську. Вона ж чекала і молилася за його швидке повернення. Олександр загинув невдовзі після її смерті, так і не дізнавшись про це, – сказала сестра. – Брат залишив по собі добру пам’ять, яка житиме вічно у серцях людей…"
Церемонія прощання з Олександром Андрейчуком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Ярослав Мельницький
Ярослав Мельницький добровольцем став до військового строю на початку повномасштабного російського вторгнення. Воював у складі 21 окремої механізованої бригади. Був стрільцем, брав участь у боях на Харківщині та Донеччині, а згодом виконував військові завдання на Курському напрямку. Там, після бою 14 грудня 2024 року, рідні отримали сповіщення, що Ярослав зник безвісти. Майже через рік підтвердилася його загибель. Захисникові було 33 роки.
За сумлінне несення служби Ярослава Мельницького було нагороджено відзнакою Президента України "За оборону України" та грамотою командування військової частини.
"Потужний, впертий, міцний характером і волею – таким був Ярослав. У справі захисту держави, він не дозволяв собі бодай найменшої слабкості. Був справжнім воїном – взірцем високої честі та непереборної сили духу", — розповів брат полеглого захисника Богдан.
Ярослав народився 21 березня 1991 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній середній школі №27, після закінчення якої здобув професію у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті машинобудування та транспорту. Працював на станції технічного обслуговування автомобілів. Мав щасливий шлюб, в якому разом із коханою мріяв про дітей.
"Вимріяні Ярославом двійнятка – син і донечка – народились наступного дня після його загибелі. На жаль, він так і не встиг потримати їх на своїх руках…" – сказав брат.
Церемонія прощання з Ярославом Мельницьким розпочнеться о 12:00 за адресою: вул. Генерала Григоренка, 39 та о 13:00 – у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають воїна о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
