Перейти до основного змісту
Один маршрут на двох: як авіатори з Харкова та Самбора захищають небо у складі вінницької бригади

Один маршрут на двох: як авіатори з Харкова та Самбора захищають небо у складі вінницької бригади

Ілля та Лев
Ілля та Лев . 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди

У кабіні військового вертольота все вимірюється секундами, точністю рухів і здатністю повністю покластися на партнера, а ще тут повна довіра. Так говорять авіатори — члени екіпажу Мі-8 вінницької 456 бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Понад 50 успішних бойових вильотів зробили разом командир екіпажу Лев із Самбора на Львівщині та борттехнік Ілля — із Харкова. Вони розповіли про шлях в авіацію, перший спільний виліт та відчуття єдності під час війни.

Історію захисників опублікували на Facebook-сторінці бригади.

Командир екіпажу Лев (ім'я в змінено) родом із Самбора на Львівщині. Борттехнік Ілля (ім'я змінено) — із Харкова. Разом вони виконали понад 50 бойових вильотів. За кожним із них — спільна відповідальність і рішення. У складі екіпажу також є льотчик-штурман.

Від рішень Лева залежить успіх місії та життя побратимів. Ілля відповідає за безвідмовну роботу систем вертольота. Їхній перший спільний бойовий виліт запам’ятався напруженою тишею перед стартом — моментом, де зійшлися страх, професіоналізм і повна готовність діяти як один механізм.

Один маршрут на двох: як авіатори з Харкова та Самбора захищають небо у складі вінницької бригади
Ілля та Лев. 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди

"Війна навчила, що Україна — це жива реальність"

Шлях Іллі до авіації розпочався вже під час війни з Росією. У 2015 році він вирішив долучитися до війська, а згодом вступив до Харківського національного університету Повітряних сил. За словами захисника, це був абсолютно усвідомлений вибір.

Згадуючи країну до 2014 року, борттехнік сказав, що тоді певна розділеність хоч і не була різкою, але відчувалася.

"Не було такої згуртованості. Україна ніби й існувала, але без глибокого відчуття єднання. Війна зруйнувала цю ілюзію. Вона увійшла в кожен дім і навчила головного: Україна — не поняття, а жива реальність, за яку відповідаєш особисто", — сказав Ілля.

За його словами, люди стали добрішими та більш зібраними, а ще зникли сумніви щодо того, за що триває боротьба.

"Україна — це про дім, куди хочеться повертатися"

Командир екіпажу Лев розповів, що виховувався серед розмов про історію та боротьбу за незалежність. Для нього держава з дитинства була "великим домом".

"Україна — це про сім’ю і комфорт. Це місце, куди ти завжди хочеш повернутися, навіть якщо побував за кордоном. Бо вдома — найкраще", — розповів Лев.

За його словами, він ніколи не відчував поділу на схід та захід, а повномасштабне вторгнення лише підтвердило: українці — єдині, незалежно від географії.

"Не було такого, щоб люди якось різнилися. Люди — і там, і там люди. Зараз ми стали ще більш згуртованими. Виконуємо одну місію — захищаємо державу", — сказав командир.

Один маршрут на двох: як авіатори з Харкова та Самбора захищають небо у складі вінницької бригади
Військовий авіатор. 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди

"Довіра не на 90, а на 100 відсотків"

Для Лева та Іллі бойова робота — це механізм, де помилка одного коштує життя обом.

"Бути в одному екіпажі — це означає довіряти на всі сто відсотків. Не на дев’яносто. Якщо хтось озвучує рішення або цифри, значить, він уже все прорахував. І ти йому віриш", — сказав Лев.

Його напарник Ілля сказав, що в роботі вони — єдине ціле. Будь-які суперечки чи розбіжності закінчуються ще на землі. В небі працює лише професіоналізм.

"Кожен робить свою роботу, вносить свій вклад. Якщо десь є помилка — обговорюємо. Немає поділу, немає “ти зі Сходу” чи “ти із Заходу”. Цього просто не існує", — сказав Ілля.

Їхній перший спільний бойовий виліт відбувся у 2022 році. Це було перше відрядження, бойові умови та спільна відповідальність. Попри напругу, пілоти згадують цей досвід як "робочий момент", адже фундаментом уже тоді була впевненість один в одному.

"Все було спокійно. Я вже знав Лева, довіряв йому. У нас кожен знає, на що здатен інший, і може на нього покластися", — розповів Ілля.

За словами Лева, коли ти заходиш у кабіну, то бачиш напарника, який готовий закрити тебе собою.

Один маршрут на двох: як авіатори з Харкова та Самбора захищають небо у складі вінницької бригади
Військовий авіатор. 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди

"Щоб діти не знали, що таке повітряна тривога"

Поза бойовими вильотами пілоти мріють про майбутнє України після перемоги. Їхнє спільне бачення — це країна, безпечна для наступних поколінь.

"Найголовніше для мене — залишити після себе державу, в яку більше ніколи не вторгнуться росіяни. Щоб наші діти та онуки навіть не знали, що таке повітряні тривоги", — сказав Лев.

За словами Іллі, головний стимул їхньої боротьби — щоб молодь бачила своє майбутнє саме в Україні.

"Ми воюємо для того, щоб у нового покоління було мирне життя. Щоб вони залишалися тут, будували країну, а не шукали кращої долі деінде", — сказав Ілля.

Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок